Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білоголовник

Білоголовник, -ка, м. Раст. Archillea millefolium L. ЗЮЗО. I. 109.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОГОЛОВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОГОЛОВНИК"
Безслізний, -а, -е. Безъ слезъ, безслезный. Сорочку тулила вона до лиця, до сухих безслізних очей. Левиц. І. 37.
Вибоїна, -ни, ж. Ухабъ, углубленіе на дорогѣ. Желех. Cм. вибій 1.
Гости́нчичок, -чка, м. Ум. отъ гостинець.
Мість пред. = ii. Місто.
Надля́ти гл. = надлити.
Очиці, очиць, с. Ум. отъ очі. Глазки. Рання пташка зубці теребить, а пізня очиці жмурить. Ном. № 11309. Орисі аж очиці блищать. Св. Л. 40, 41.
Підморгнути Cм. підморгувати.
Потурчити, -чу, -чиш, гл. Отуречить.
Ростурбувати, -бу́ю, -єш, гл. Растревожить.
Царик, -ка, м. 1) Ум. отъ царь. 2) = мишачок 2. Вх. Уг. 252, 273.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОГОЛОВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.