Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білоголовник

Білоголовник, -ка, м. Раст. Archillea millefolium L. ЗЮЗО. I. 109.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОГОЛОВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОГОЛОВНИК"
Грудкува́тий, -а, -е = Грудуватий. Грудкувата дорога. Херс.
Дзижча́ння, дзижча́ти Cм. Дзизчання, дзизчати.
Зачу́ти Cм. зачувати.
Здви́жжя, -жя, с. = здвижовина. Полтавок. г.
Перемістити, -щу́, -стиш, гл. Перемѣстить.
Позав'язувати, -зую, -єш, гл. Завязать (во множествѣ). Назад руки (новобранцям) позав'язували. Чуб. V. 995.
Покочистий, -а, -е. = покотистий. Покочиста дорога. Васильк. у.
Понатоплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и натопити, но во множествѣ. Поки понатоплюєш усі хати, то вже й нікому йти. Сумск. у. Понатоплювала смальцю і гусячого, і свинячого. Богод. у.
Пописько, -ка, м. = піп. Пописко фтішився за ті гроші. Гн. II. 122.
Страта, -ти, ж. 1) Потеря, утрата, трата. Або зиск, або страта. Ном. №4272, 2) Казнь. Левч. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОГОЛОВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.