Го́ни, -гін, го́нів и го́ней, м. и ж. мн. Первоначально: длина вспаханнаго поля: вспаханный участокъ въ длину; а затѣмъ, мѣра поля и вообще пространства въ длину различной величины отъ 60 саж., и болѣе: до́брі го́ни — 120 саж., сере́дні — 80 саж., невели́кі — 60 саж. Въ Одесскомъ уѣздѣ до 160 саж. Орав нага переліг і потом обливався.... А гони гнав та й гнав, назад не озирався. Пішли вони по первому покосові до половини гін. Чия пшениця, що довгії гони? Це ж того козака, що чорнії брови. Пройшовши відсіль гонів двоє.... Прудко біжить та річка гоней із двадцять. Ум. Гінки́, гіночки́. Їдні гінки засіяв пшеницею.
Зашпува́ти, -пу́ю, -є́ш, гл. Заволноваться, запѣниться. Заграє море й зашпує.
Згодли́вий, -а, -е. = згідливий.
Кирниця, -ці, ж. = криниця. У лузі при кирниці, при студеной водиці. Ум. кирниченька, кирничка.
Масткосло́вити, -влю, -виш, гл. Умасливать, ублажать.
Обповзати, -за́ю, -єш, сов. в. обповзти́, -зу, -зеш, гл. Оползать, оползти.
Присідлувати, -лую, -єш, сов. в. присідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Притягивать, притянуть сѣдло подпругой.
Розсікати, -ка́ю, -єш, сов. в. розсікти, -січу, -чеш, гл. Рассѣкать, разсѣчь. Мечем гострим розсікає і о камінь розбиває.
Спільність, -ности, ж. Общность, единеніе. До гурту, до громади, до спільности закликають.
Турнаш, -ша, м. Большая льдина.