Бурячиння, -ня, с. = буряковиння.
Згріша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. згріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Согрѣшать, согрѣшить. Чоловік шо ступить, то згрішить. Коваль згрішив, а шевця повісили.
Колотниця, -ці, ж. Сварливая женщина, заводящая ссоры.
Лебеніти, -ні́ю, -єш, гл. Едва виднѣться, неясно представляться.
Набива́ти, -ва́ю, -єш, гл. сов. в. наби́ти, -б'ю́, -б'єш, гл. 1) Набивать, набить, наколачивать, наколотить. Бондарь відра набиває. 2) Набивать, набить, наполнять, наполнить. Як києм набито жидів в хаті. 3) Заряжать, зарядить. Набивати рушницю. 4) — черінь. Дѣлать подъ печи изъ глины или изъ глины со щебнемъ. 5) Только въ сов. в. Побить, поколотить. За наше жито та ще нас і набито.
Намуги́катися, -каюся, -єшся, гл. Намурлыкаться.
Середовий, -а́, -е́ 1) Внутренній. Як його побито, приходив хвершал дивитись; так він не признавсь побоїв середових, значить у животі, або в грудіх; тілько й бачив хвершал синяк під плечем та на голові. Сало середове. Либонь до сієї комори треба середовий ключ, бо вона запірається з середини. 2) Средній. 3) Среднихъ лѣтъ.
Скамниця, -ці, ж. = скамна. Обозветься та Марєчка у світлиці, прихиливши головоньку ік скамниці. Лежить мила на усю скамницю.
Струтити Cм. стручувати.
Тім'я, -м'я, с. Темя. Тім'я не заросло. Ум. тім'ячко.