Багчи, бажу, -жиш, гл. = багти = багати.
Гостюва́ти, -тю́ю, -єш, гл. Гостить. Наїхали гості гостювати, да кличуть мене, мати, в зелен сад гуляти.
Гу́сто, нар. 1) Густо. Де густо, там не пусто. Густо замісила тісто. 2) Обильно. Густо сльози ллються. 3) Во множествѣ, много. Манастирь весь богомольці густо обступили. Людей було не дуже густо. 4) Часто. Густо дивиться, та рідко бачить. Ча́сто й гу́сто. Очень часто. Моя мати часто і густо плаче за мною. Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. 5) — дзвони́ти. Звонить во всѣ колокола. Як вийшла вона слідом за попадею, то вже густо дзвонили, аж стара дзвіниця хиталась. Ум. Густе́нько, густе́сенько.
Колотовця, -ці, ж. Раст. Galium aparine.
Легеня, -ні, ж. Легкое (pulmo). Стали суди судити, комарика ділити: сьому-тому по стегну, а Костеві голова... а Йванові печінка... а Грицькові легені.
Небіжка, -ки, ж. 1) Бѣдняжка. 2) Покойница. Ум. небіжечна, небіжченька. Говорила небіжечка до самої смерти. Десь наша сестра, що з нами жила, либонь вона, небожечка, давно померла.
Пообвалювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и обваляти, обвалити, но во множествѣ.
Тещин, -на, -не. Принадлежащій тещѣ.
Хапокниш, -ша, м. Презрительное, названіе для лица духовнаго званія и его дѣтей. От проклятий хапокниш! — подумала Мася ( про бурсака).
Холодець, -дцю, м.
1) Студень (кушанье). А дзус холодцю їсти.
2) Окрошка, ботвинья (кушанье).
3) Раст. Спаржа, Asperagus temiifolius.