Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

баштанище
баштанний
баштанник
баштанниця
баштановий
баштанчик
баштовий
баштонька
башточка
баюра
баюристий
баюрище
баюс
баюсатий
бая
баяння
баяти
бгайниця
бгальня
бганий
бганка
бгати
бгатися
бгачкий
бджілка
бджілонька
бджілочка
бджола
бджоленята
бджолиний
бджолове
бджоляний
бджоляник
бджолянкувати
бджолята
бе
бе! базю-бе!
бебевхнути
бебесі
бебех!
бебехи
бебехнути
бебехнутися
бебряний
бебуля
бев!
бевзень
бевзь
бевка
бевкання
бевкати
бевкнути
бевхати
бевхнути
беговатий
беґа
беґар
беґарник
беґарош
беґас
беґеря
беґечати
беґоніти
бедзвін
бедзмін
бедрак
бедратий
бедрик
бедринець
бедро
бе-е!
без I
без II
безбарвий
безбатченко
безбач
безберегий
безбережний
безбеш
безбитниця
безбідний
безбідно
безбілетний
безбожний
безбожник
безбожницький
безбожницьтво
безбожниця
безбожність
безбожно
безбокий
безболісний
безбородий
безбородько
безбояззя
безбоязний
безбоязно
безбулавний
безвартний
безвартність
безверхий
безвершки
безвесельний
безвиводно
безвини
безвинний
безвинність
безвинно
безвиходно
безвіддя
безвідний
безвідходний
безвідходно
безвік
безвікий
безвілля
безвільний
безвільно
безвір'я
безвісти
Босем Употребл. въ тавтологическомъ выраженіи: босем босісінький. Совершенно босой. Там такий: голем голісінький, босем босісінький. Харьк.
Верхівень, -вня, м. Верховой, всадникъ. Приїхали ті верхівні. Драг. 305. Учора два верхівні бігло за возом. Лубен. у.
Злотник, -ка, м. 1) = злотарник. КС. 1882. IV. 93. А злотнику-голубоньку, зроби мені золотий килих. Чуб. III. 471. 2) Свѣтлякъ, Ивановъ червячокъ.
Кількоро нар. Нѣсколько. Як тарахне в стадо гусей, так разом кількоро їх і вб'є. О. 1861. XI. 73.
Ля II. Употребляется какъ вставка. Я ходив ля до нею. Вх. Зн. 34. П'ять днів ля робив. Вх. Зн. 34.
Поділятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поділитися, -лю́ся, -лишся, гл. Дѣлиться, раздѣлить между собой. Мнж. 87. З ними щоденним добром поділяюсь. К. Дз. 230. Стали поділятися. Чуб. І. 132. На дорозі ізнайшли золотого персня і ніяк ним не поділяться. Рудч. Ск. І. 165. Грішми вони поділились. Рудч. Ск. І. 192. Ідуть турки з татарами і людьми ся поділяют. АД. I. 291.
Порозгорожувати, -жую, -єш, гл. Разгородить (во множествѣ).
Прозірний, -а, -е. 1) = прозорий. Річок прозірних чисті води. Щог. Сл. 104. 2) Отъ сглазу происходящій. Мил. М. 51, 40, 57. Пристріти.... прозірнії. Мнж. 152. 3) Зрительный. Прозірна труба. ЗОЮР. II. 53. Рк. Левиц. 4) Четкій. Книжка ся прозірна, бо в неї великі букви і мені добре читать. Рк. Левиц.
Роскапоститися, -щуся, -стишся, гл. Распакоститься.
Рукомесний, -а, -е. Ремесленный. Тепер тіко й життя за рукомесним чоловіком. Харьк. г.
Нас спонсорують: