Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

баштанище
баштанний
баштанник
баштанниця
баштановий
баштанчик
баштовий
баштонька
башточка
баюра
баюристий
баюрище
баюс
баюсатий
бая
баяння
баяти
бгайниця
бгальня
бганий
бганка
бгати
бгатися
бгачкий
бджілка
бджілонька
бджілочка
бджола
бджоленята
бджолиний
бджолове
бджоляний
бджоляник
бджолянкувати
бджолята
бе
бе! базю-бе!
бебевхнути
бебесі
бебех!
бебехи
бебехнути
бебехнутися
бебряний
бебуля
бев!
бевзень
бевзь
бевка
бевкання
бевкати
бевкнути
бевхати
бевхнути
беговатий
беґа
беґар
беґарник
беґарош
беґас
беґеря
беґечати
беґоніти
бедзвін
бедзмін
бедрак
бедратий
бедрик
бедринець
бедро
бе-е!
без I
без II
безбарвий
безбатченко
безбач
безберегий
безбережний
безбеш
безбитниця
безбідний
безбідно
безбілетний
безбожний
безбожник
безбожницький
безбожницьтво
безбожниця
безбожність
безбожно
безбокий
безболісний
безбородий
безбородько
безбояззя
безбоязний
безбоязно
безбулавний
безвартний
безвартність
безверхий
безвершки
безвесельний
безвиводно
безвини
безвинний
безвинність
безвинно
безвиходно
безвіддя
безвідний
безвідходний
безвідходно
безвік
безвікий
безвілля
безвільний
безвільно
безвір'я
безвісти
Англі́єць, -лі́йця, м. Англичанинъ. Желех.
Владати, -даю, -єш, гл. Обладать, владѣть. Князі Вішневецькі владали на Україні великими маєтностями. Стор. Владав трохи не половиною земель українських. О. 1861. X. 136.
Діпра́вди нар. Въ самомъ дѣлѣ. Чи Калина любить діправди мого брата? Федьк. Пов.
Затамува́тися, -му́юся, -єшся, гл. Задержаться, замедлить. Пішов і затамувавсь там. Черк. у.
Погаслий, -а, -е. Угасшій. Скільки виточила сліз із старих погаслих очей, згадуючи про мене. Г. Барв. 406.
Покірність, -ности, ж. Покорность; кротость. Покірность твоя жизні і здоров'я мені придасть. Котл. Н. П. 376.
Поцуратися, -ра́юся, -єшся, гл. Пренебречь кѣмъ, отказаться отъ кого. Скажіть, не поцурайтесь, спасибі вам. Ком. І. 9.
Скористуватися, -туюся, -єшся, гл.з чого, з кого. Воспользоваться. Всяке хоче з тебе скористуватись. Г. Барв. 242.
Спуджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. спудитися, -джуся, -дишся, гл. Пугаться, испугаться. Полт. г. Слов. Д. Эварн. Cм. опудитися. Пуджлива і уперта коза від того часу, як ся чорта спудила. Гн. І. 27.
Стрибнути Cм. стрибати.
Нас спонсорують: