Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біднити

Біднити, -ню́, -ни́ш, гл. Дѣлать бѣднымъ. Біднили нас постоями. К. Досв. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДНИТИ"
Бідко, -ка, м. пт. Accentor alpinus. Вх. Уг. 227.
Бурмак, -ка, м. Ворчунъ, брюзга. Вх. Зн. 4.
Галуха, -хи, ж. Большая галушка.
Геркотати, -кочу, -чеш, гл. = ґерґотати.
Ґаґота́ти, -ґочу́, -чеш, гл. = Ґаґати. Вх. Уг. 235.
Заї́чка, -ки, ж. Ум. отъ заї́ка.
Ліно́к, -нка, м. Лѣнь. Через лінок не йде. Камен. у.
Поволитися Cм. поволятися.
Постіль, -те́лі, ж. Постель. Мене мати не давала, щоб я тобі постіль слала. Чуб. V. 335. Постіль білу стала слати, нема з ким розмовляти. Чуб. V. 1. Ум. постілька, постіленька, постілечка, постілонька, постілочка. Чуб. V. 21, 192. Мет. 74. Чуб. V. 832.
Четверень, -рня, м. Одна часть распиленнаго начетверо древеснаго ствола. Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.