Благові́сний, -а, -е. 1) Благовѣщенскій. Із благовісного теляти добра не ждати. 2) Полуумный, сумасшедшій. Благовісний, мов у петрівку теля.
Дозі́р, -зо́ру, м. Досмотръ, присмотръ, надзоръ.
Костюк, -ка́, м. Рогъ (въ загадкѣ). Два костюки, два лопухи, чотирі ходори, дев'ятий Матвій. (Загадка о коровѣ).
Крупи, круп и крупів, мн.
1) Крупа. Не сягай через крупи до пшона.
2) Мелкій градъ. Гуляє вітер по вулиці, з неба порощить крупами.
8) Икра рачья. Икра селедки. Ум. крупці. Еге, крупець! може і м'ясця.
Мо́витися, -ться, гл. безл. Говориться. Не так швидко робиться, як мовиться. Мова мовиться. Идетъ разговоръ, говорится. Батько промовив ті слова так спокійно, неначе мова мовилась про когось иншого, а не про його. Мова не мовиться. Разговоръ не клеится. Сумно стало, мова не мовилась.
Немірний, -а, -е. Непомѣрный, не въ міру.
Пополошити, -шу́, -шиш, гл. = пополохати.
Псюрня, -ні, ж. = псярня. Як псюрня вся собак напала, — оттут мені вже вірна смерть.
Хтось, когось, мѣст. Кто то, кто-нибудь. Прийшов хтось та взяв щось.
Шкопирта II, нар. — кидати = шкопиртати.