Батіночко, -ка, м. = батенько. Батіночку рідненький, матіночко, моя голубочко! рятуйте!
Бриндуватися, -дуюся, -єшся, гл. Наряжаться, одѣваться. «Ой почекайте ино годиноньку малую, — нехай я ся в крамну сорочечку вбриндую!» — Ой мала ж ти час-годиноньку ся бриндувати.
Говоріння, -ня, с. Говореніе, манера говоренія.
Ди́мати, -маю, -єш, гл. Дуть мѣхомъ. Як піджарити треба, то коваль кричить: димай! димай! За циганом, за його сином тра рано встати. мішком димати.
Жолуди́стий, -а, -е. Изобилующій желудями. Дуб жолудистий.
Мовля́в нар. Такъ сказать, молъ, дескать. Прийшлось сусідові, мовляв, хоч сядь та й плач. Хоч спасти, мовляв, аби з доброго коня.
Поприварювати, -рюю, -єш, гл. То-же, что и приварити, но во множествѣ.
Спусткувати, -ку́ю, -єш, гл. = спустіти. Її світлиця спусткувала.
Умлівати, -ваю, -єш, сов. в. умліти, -лію, -єш, гл. 1) Млѣть, обомлѣвать, обомлѣть. Не бачила сова сокола: як уздріла, аж умліли. Як уздріла Ганнусенька, на ніженьках вмліла. А в козака серце умліває, а в дівчини — кров'ю окипає. З жалю умліває. З голоду вмліває. 2) = упрівати 2. Борщ умлів уже добре.
Шарило, -ла, с. раст. Echium vulgare L.