Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

боріг
борідка
борідонька
борідочка
борікати
борікатися
борінка
борінний
борінник
боркання
боркати
борконь
боркотати
боркотун
борлак
борланка
бормотати
бормотіти
борня
боровий
боровик
боровина
боровиця
боровичний
боровичок
боровниця
борода
бородавка
бородавканя
бородавник
бородавочка
бородай
бородань
бородатий
бородиця
бороздити
борозенний
борозенька
борозка
борозна
борозний
борознистий
борознувати
борознюк
борозняк
бороло
борона 1
борона 2
боронення
боронець
боронити
боронитися
бороння
боронувати
боросква
боростатися
боротати
бороти
боротися
бороття
боротьба
борочок
борошенний
борошенце
борошнити
борошнитися
борошно
борошняний
борс
борсання
борсати
борсатися
борсук
борсуків
борсучий
борсюк
борт
бортавий
бортак
бортник
бортняк
бортуля
борть
бортяний
бортяник
борух
борушкатися
борше
боршєвка
борщ
борщевий
борщик
борщичок
борщівний
борщівник
борщівниця
борщівничити
борщівничка
борщівничок
борщовий
борщувати
борюкатися
босака
босем
босий
босини
босісінький
босіти
боска
боско
босо
босоніж
босоніжка
босоніч
босоногий
босорка
босорканя
босоркун
бости
босувати
Ґоспо́дарь, -ря, м., ґосподарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. = Господарь, господарювати. Желех.
Доморя́дця, -ці, м. Домоправитель.
Зде́ржуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. зде́ржатися, -жуся, -жи́шся, гл. Удерживаться, удержаться. І хочу здержатись, та не впинюсь. Г. Барв. 283.
Нава́жити, -ся. Cм. наважувати, -ся.
Патер, -ру, м. = патериця. Взяла ломаку... давай її баба тим патером почитати. Мнж. 140.
Подзюбати, -баю, -єш, гл. 1) Поклевать. Курчатка пшоно геть чисто все подзюбали. 2) подзюбаний. Изрытый оспой. Хоча бо я й подзюбана на виду, таки ж бо я зроблена доладу. Чуб. V. 1125. Там така гидка пика подзюбана. Лебед. у.
Пожовтіти, -тію, -єш, гл. = пожовкнути.
Посмішенний, -а, -е. Осмѣянный, униженный. Нехай вони (шалопути) посмішенні будуть, а не дом Божий. Павлогр. у.
Приспівувати, -вую, -єш, сов. в. приспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Припѣвать, припѣть. Котл. Н. П. 391. Теща дитя колихала і дитині приспівам: «люлю, люлю, татарчатко!» АД. І. 288. Нехай лишень сядуть за стіл, уже не я буду, щоб не приспівала йому: «Старший боярин як болван.» Кв. А вона сама грає і приспівує. Рудч. Ск. і. 160. приспівувати парубка дівчині. Называть ихъ имена вмѣстѣ въ пѣснѣ. МУЕ. III. 11, 12. 2) Упустить, утратить изъ за пѣнія. Да ти, дівко, свою долю у п'ятінку приспівала и т. д. (Чуб. V. 602),Cм. приснідати.
Хрест, -та, м. 1) Крестъ. Віру християнську під нозі підтопчи, хрест на собі поламни. Дума. Нема Гонти, нема йому хреста, ні могили. Шевч. 207. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив і хрести позолотив. МВ. І. 65. хресто́м благословити. Осѣнить крестомъ. хреста покладати. Креститься, осѣнять себя крестомъ. у хрест увести. Окрестить. Ном. № 9501. Учора ізвечора сина вродила, ік білому світу у хрест увела. Чуб. V. 467. у хрест увійти. Окреститься, быть окрещеннымъ. ХС. ІІІ. 52. 2) Также и мн. хрести. Печенье въ формѣ креста, которое пекутъ на крестопоклонной недѣлѣ. Хрест одвезти на ниву, що печуть на хрестці. Сим. 204. 3) Рукоять сабли. Зразу — черк! пополам обидві шаблі. Козаки з досади покидали об землю й хрести. К. ЧР. 167. 4) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 192, на вышивкѣ. Чуб. VII. 427. 5) Одно изъ созвѣздій. Чуб. І. 14. Раст. 6)петрі́в. Lathraea squamaria L. ЗЮЗО. І. 126. 7)собачий. Когда борятся два на два и одной парѣ удастся свалить противниковъ одного на другого, то это и называется скласти на собачий хрест. Кіевск. у. 8) мв. Трефи (въ картахъ). 9) мн. = хрестини. Мил. 22. Ум. хрестик, хрестичок, хре́щик.
Нас спонсорують: