Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

боріг
борідка
борідонька
борідочка
борікати
борікатися
борінка
борінний
борінник
боркання
боркати
борконь
боркотати
боркотун
борлак
борланка
бормотати
бормотіти
борня
боровий
боровик
боровина
боровиця
боровичний
боровичок
боровниця
борода
бородавка
бородавканя
бородавник
бородавочка
бородай
бородань
бородатий
бородиця
бороздити
борозенний
борозенька
борозка
борозна
борозний
борознистий
борознувати
борознюк
борозняк
бороло
борона 1
борона 2
боронення
боронець
боронити
боронитися
бороння
боронувати
боросква
боростатися
боротати
бороти
боротися
бороття
боротьба
борочок
борошенний
борошенце
борошнити
борошнитися
борошно
борошняний
борс
борсання
борсати
борсатися
борсук
борсуків
борсучий
борсюк
борт
бортавий
бортак
бортник
бортняк
бортуля
борть
бортяний
бортяник
борух
борушкатися
борше
боршєвка
борщ
борщевий
борщик
борщичок
борщівний
борщівник
борщівниця
борщівничити
борщівничка
борщівничок
борщовий
борщувати
борюкатися
босака
босем
босий
босини
босісінький
босіти
боска
боско
босо
босоніж
босоніжка
босоніч
босоногий
босорка
босорканя
босоркун
бости
босувати
Бігавка, -ки, ж. Поносъ.
Горла́ха, -хи, ж. Яма для храненія Зернового хлѣба. Козел. у. Треба понасипать горлахи пашнею. К. ЧР. 131.
Додава́ти, додаю́, -є́ш, сов. в. дода́ти, -да́м, -даси́, гл. Прибавлять, прибавить, добавлять, добавить; придавать, придать. До цього кожуха він мені додає п'ять карбованців. Сей мені хміль не буде заважати, а буде моєму серцю смілости додавати. Макс. (1849) 85. Додава́ти ра́ди. Совѣтоваться. Стали ради додавати, відкіль Варни доставати. Гол. І. 3.ре́шту. Доконать. Піп йому додав регату: аж у Сібір завдано. Лебедин. у. рук. Употребить усиліе, приложить стараніе. Додай рук, то вимиєш до-діла. Полт. у.слова́ми. Донимать рѣчами. Нажене Немерівну, то й не б'є, та все її словечками додає: чи ти в мене служаночки не маєш? Чуб. V. 894.
Змолоти, змелю, -леш, гл. Смолоть. Принесе зерно, змелють у братовім млині. Рудч. Ск. II. 12. Змели мені пшениченьку. Чуб. V. 17.
Непишний, -а, -е. Въ выраж.: як нелишний. Сконфуженный. Вилаяли його, а він покліпав очима і вийшов з хати, як непишний.
Овсім нар. = овсі. Борщ не кислий овсім. Уман. у.
Повідки, -ків, м. мн. Возжи. Вх. Лем. 451.  
Пригальмувати, -му́ю, -єш, гл. Притормозить. Вх. Зн. 55.
Рижій, -жію, м. Раст. Camelina sativa. ЗЮЗО. І. 115.
Сучечка, -ки, ж. Ум. отъ сука.
Нас спонсорують: