Буркати, -каю, -єш, гл.
1) Ворчать.
2) Будить.
Виноград, -ду, м.
1) Виноградъ. По садочку хожу, виноград сажу. сад-виноград. Виноградникъ. Ой у саді, саді-винограді, стояв кінь вороний у наряді. Ум. виноградочок. Ти мій таточку, мій виноградочку.
До́великий, -а, -е. Подростокъ. Як ми були довеликі, то в нас була земля, а як повиростали, то мати продала.
Звиня́ти, -ня́ю, -єш, гл. = вибачати. На те просили, що в ріт носили, — звиняйте.
Зе́ркало, -ла, с. = дзеркало. То йому так потрібно, як сліпому зеркало.
Крученик, -ка, гл. Табакъ въ свернутыхъ листьяхъ.
Латаний, -а, -е. Покрытый заплатами. Лучче своє латане, ніж чуже хапане. Латану свитину з каліки здіймають. Батько каже: не поїду: в мене сани не латані. латаний талан. Несчастная участь. Ой тумане, тумане, — мій латаний талане! Чому мене не сховаєш оттут серед лану?
Ножака, -ки, м. Большой ножъ. Ріжуть мене ножакою і б'ють мене ломакою.
Синити, -ню́, -ниш, гл. Окрашивать въ синюю краску, синить.
Хворий, -а, -е. Больной. Не вставай: ти хвора. Хворий лежить, та без пом'яти хліб їсть.