Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

балакуватий
балакун
балакучий
балам! балам!
баламкати
баламут
баламута
баламутити
баламутка
баламутний
баламутно
баламутство
балан
баланда
баландати
баландіти
балахрестити
балачка
балбера
балберка
балберний
балберочка
балберочний
балбира
балда
балеґа
балець
бали
балик
балище
балія
балка
балмус
балок
балта
балтина
балу
балування
балувати
балух
балухатий
балухи
балуша
балхва
балцанка
баль
бальвувати
бальзанка
бальо
бальовий
бальога
бальок
балювання
балювати
балюра
балякати
баляки
баляндраси
баляндрасити
баляндрасник
баляс
баляси
балясник
балясниця
балясувати
бам-бам!
бамбара
бамбера
бамбиляти
бамбула
бамбулька
бамбух
бамкати
баналюки
банда
бандаж
бандажований
бандажувати
бандазка
бандазкований
банджюр
бандз
бандина
бандур
бандура
бандури
бандурка
бандурний
бандурник
бандуронька
бандурочка
бандуруватий
бандурчаник
бандурчанка
бандурчина
бандурша
бандурянка
бандурята
бандюра
банелюки
баник
банита
банити
банитися
банітувати
банка
банкас
банкет
банкрут
банкрутство
банкрутувати
банність
банно
баночка
банта
бантина
бантиня
бантувати
банувати
бануш
Козиряти, -ря́ю, -єш, гл. 1) Ходить съ козыря (при игрѣ въ карты). 2) Храбриться, козырять. Одначе як не козиряв, утратив силу над собою. Мкр. Г. 19.
Коцарювати, -рюю, -єш, гл. Дѣлать ковры. Желех.
Лиході́йка, -ки, ж. Злодѣйка. Желех.
На́гонцем нар. Вдогонку. Я нагонцем побіг моїм конем крилатим. К. М. і X. 37.
Нікуди 2 нар. Никуда.
Переховуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. перехова́тися, -ва́юся, -єшся, гл. 1) Прятаться, спрятаться, укрыться на извѣстное время. Скільки раз вона переховувалась по чужих хатах, по клунях, поки в йому було не простигне той пекельний вогонь. Левиц. Пов. 106. 2) Сохраняться, сохраниться. Я таки й чував про старого Филона, що в його старосвіщина переховується. Г. Барв. 181.
Помшити, -мшу, -ши́ш, гл. ? Шовком шити, — щоб не помшити. Грин. III. 11.
Попобити, -б'ю, -єш, гл. Побить, поколотить. Він знов посварився з людьми, і ті його попобили добре та й прогнали. Рудч. Ск. II. 161. Дурня попобив. Чуб. ІI. 490.
Розгребти Cм. розгрібати.
Таркач, -ча, м. Конь бѣлый съ черными или рыжими пятнами.
Нас спонсорують: