Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

балакуватий
балакун
балакучий
балам! балам!
баламкати
баламут
баламута
баламутити
баламутка
баламутний
баламутно
баламутство
балан
баланда
баландати
баландіти
балахрестити
балачка
балбера
балберка
балберний
балберочка
балберочний
балбира
балда
балеґа
балець
бали
балик
балище
балія
балка
балмус
балок
балта
балтина
балу
балування
балувати
балух
балухатий
балухи
балуша
балхва
балцанка
баль
бальвувати
бальзанка
бальо
бальовий
бальога
бальок
балювання
балювати
балюра
балякати
баляки
баляндраси
баляндрасити
баляндрасник
баляс
баляси
балясник
балясниця
балясувати
бам-бам!
бамбара
бамбера
бамбиляти
бамбула
бамбулька
бамбух
бамкати
баналюки
банда
бандаж
бандажований
бандажувати
бандазка
бандазкований
банджюр
бандз
бандина
бандур
бандура
бандури
бандурка
бандурний
бандурник
бандуронька
бандурочка
бандуруватий
бандурчаник
бандурчанка
бандурчина
бандурша
бандурянка
бандурята
бандюра
банелюки
баник
банита
банити
банитися
банітувати
банка
банкас
банкет
банкрут
банкрутство
банкрутувати
банність
банно
баночка
банта
бантина
бантиня
бантувати
банувати
бануш
Вовчник, -ка, м. Раст. Daphne mezereum. Вх. Пч. І. 10. Cм. вовче лико.
Дзи́ґати, -ґаю, -єш, дзи́ґатися, -ґаюся, -єшся, гл. Юлить, вертѣться. Годі тобі дзиґати. Староб. у. Що ти тут дзиґаєшся — геть відсіля. Староб. у.
Жари́стий, -а, -е. Тлѣющій, горящій безъ пламени. Желех.
Заґа́вити, -влю, -виш, гл.кого́. Отвлечь вниманіе чье. Я (злодій) піду їх заґавлю,.. ти і бери. Мнж. 110.
Задиха́тися 2, -ха́юся, -єшся, гл. Задыхаться. Трясучи головою і задихаючись, переказує. Стор. МПр. 155.
Підсунути, -ся. Cм. підсувати, -ся.
Потакувати, -кую, -єш, гл. Поддакивать. Зміев. у. Мовчи та потакуй. Ном. № 1113. Я потакую за ним; а він і росказав мені усе. Черк. у. Люде потакують за ним. Н. Вол. у.
Трепачка, -ки, ж. Кисточка на концѣ кнута. Вх. Лем. 4 75.
Хропати, -паю, -єш, гл. Ударять со звукомъ, бросать.
Шинє, -ня, с. Полоса желѣза. Шух. І. 96.
Нас спонсорують: