Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

балакуватий
балакун
балакучий
балам! балам!
баламкати
баламут
баламута
баламутити
баламутка
баламутний
баламутно
баламутство
балан
баланда
баландати
баландіти
балахрестити
балачка
балбера
балберка
балберний
балберочка
балберочний
балбира
балда
балеґа
балець
бали
балик
балище
балія
балка
балмус
балок
балта
балтина
балу
балування
балувати
балух
балухатий
балухи
балуша
балхва
балцанка
баль
бальвувати
бальзанка
бальо
бальовий
бальога
бальок
балювання
балювати
балюра
балякати
баляки
баляндраси
баляндрасити
баляндрасник
баляс
баляси
балясник
балясниця
балясувати
бам-бам!
бамбара
бамбера
бамбиляти
бамбула
бамбулька
бамбух
бамкати
баналюки
банда
бандаж
бандажований
бандажувати
бандазка
бандазкований
банджюр
бандз
бандина
бандур
бандура
бандури
бандурка
бандурний
бандурник
бандуронька
бандурочка
бандуруватий
бандурчаник
бандурчанка
бандурчина
бандурша
бандурянка
бандурята
бандюра
банелюки
баник
банита
банити
банитися
банітувати
банка
банкас
банкет
банкрут
банкрутство
банкрутувати
банність
банно
баночка
банта
бантина
бантиня
бантувати
банувати
бануш
Вечеренька, -ки, ж. Ум. отъ вечеря.
Виболіти, -лю, -лиш, гл. Переболѣть, отболѣть. Коли б вихорів, виболів, що у мене вихилив. Ном. № 11643.
Дзиготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Стрекотать, жужжать. Гудуть бжілки, дзигочуть копит, О. 1862. VI. 90.
Жальчли́вий, -а, -е. = жалісливий. Жальчливий народ ці жінки: уже п'ятнадцять год, як умер (козак), а вони й досі оплакують. Куб. обл.
Колісчатко, -ка, с. Ум. отъ колісча́. 1) Рѣзецъ для тѣста. 2) мн. Родъ прошвы или вышивки на бѣльѣ. Чуб. VII. 415.  
Лука́вник, -ка, м. Лукавый человѣкъ. К. ХП. 83.
Розчіплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. розчепи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Разцѣпляться, отцѣпляться, отцѣпиться. Як зачепиш його, то і до завтрього, як то кажуть, не розчепишся. О. 1862. І. 77.
Талірка, -ки, ж. = тарілка. Без ножа і без талірки моє серце крає. Г. Барв. 387. Талірки бувають плитні, плескаті й глибокі. Шейк. Ум. таліронька, талірочка.
Убувати, -ва́ю, -єш, сов. в. убу́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) Обувать, обуть, надѣвать, вадѣть обувь. Чоботи помию — не вбує: ой вона багато гордує. Мет. 264. В постоли вбути. Ном. № 3093. 2) сов. в. убути, буду, деш. Убывать, убыть. Вода не вбула. Я хочу.... щоб цілий рік (гроші) не убували. Рудч. Ск. І. 65.
Хлібівча, -чати, с. Родъ маленькой квашни. Вх. Лем. 478.
Нас спонсорують: