Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

балакуватий
балакун
балакучий
балам! балам!
баламкати
баламут
баламута
баламутити
баламутка
баламутний
баламутно
баламутство
балан
баланда
баландати
баландіти
балахрестити
балачка
балбера
балберка
балберний
балберочка
балберочний
балбира
балда
балеґа
балець
бали
балик
балище
балія
балка
балмус
балок
балта
балтина
балу
балування
балувати
балух
балухатий
балухи
балуша
балхва
балцанка
баль
бальвувати
бальзанка
бальо
бальовий
бальога
бальок
балювання
балювати
балюра
балякати
баляки
баляндраси
баляндрасити
баляндрасник
баляс
баляси
балясник
балясниця
балясувати
бам-бам!
бамбара
бамбера
бамбиляти
бамбула
бамбулька
бамбух
бамкати
баналюки
банда
бандаж
бандажований
бандажувати
бандазка
бандазкований
банджюр
бандз
бандина
бандур
бандура
бандури
бандурка
бандурний
бандурник
бандуронька
бандурочка
бандуруватий
бандурчаник
бандурчанка
бандурчина
бандурша
бандурянка
бандурята
бандюра
банелюки
баник
банита
банити
банитися
банітувати
банка
банкас
банкет
банкрут
банкрутство
банкрутувати
банність
банно
баночка
банта
бантина
бантиня
бантувати
банувати
бануш
Вестися, ведуся, -дешся, гл. 1) Быть ведомымь, вестися. Веди швидче коня! — Еге, веди! коли ж не ведеться! 2) Быть въ обычаѣ. У нас так не ведеться. На світі вже давно ведеться, що нижчий перед вищим гнеться. Гліб. 3) Размножаться, плодиться, родить (о растеніяхъ). У нас гарно ведуться кури. У нашім ставну не ведуться карасі. Оця пшениця велася сім років, а на восьмий перевелася. Лебед. у. 4) Везти, удаваться, счастливиться. Коли не ведеться, то й курка не несеться. Ном. № 1701. Уже ним ся сього року любитки не веде. Гол. IV. 508.
Виновацтво, -ва, с. Виновность. повернути в виновацтво. Обвинить. Нехай же хто лихих моїх осудить, напасників поверне в виновацтво. К. Іов. 57.
Запіка́на, -ної и запіка́нка, -ки, ж. Водка, сваренная съ пряностями. Маркев. 171. Чуб. VII. 447. На запікану корінькову купив кубеби й калгану. Мкр. Г. 69. Участувала запіканкою і тернівкою. Стор. І. 117.
Нахильність, -ности, ж. Склонность. Левиц. І.
Ніс, носа, м. 1) Носъ. носом закрути́ти. Быть недовольнымъ, выражать неудовольствіе. Та й закрутив же носом наш Кузьма Трохимович, неначе тертого хріну понюхав! З біса бо йому досадно стало. Кв. І. 149. ніс під себе. Сконфузиться, оробѣть. Не що бо що, наче й чоловік щирий, а як прийдеться до діла, то й ніс під себе. носа вте́рти. Убавить спѣси, осадить. 2) Клювъ птицы. 3) Носокъ обуви. Шух. І. 121. 4) Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 470. Ум. носик, носичок, носок. Ув. носюра, нося́ка.
Облупати, -ся. Cм. облупувати, -ся.
Переднити, -ню́, -ниш, гл. Перемѣнить дно. Передни́ти діжку.
Порозсмикуватися, -куємося, -єтеся, гл. Раздергаться (во множествѣ).
Прохлипати, -паю, -єш, гл. Проплакать, всхлипывая.
Пшик! меж. Выражаетъ короткое шипѣніе отъ погруженія въ воду раскаленнаго желѣза. Употребл. какъ существительное: пшик, ку, м. Перевівся на ковальський пшик. Ном. № 1858. Був коваль такий мудрий, що взявся леміші чоловікові кувать, та багато заліза.... перепалив. «Ні, каже, чоловіче, скую тобі сокиру» .... «Не сокиру, а серп». А далі вже швайку, а далі й пшик: роспік залізця шматочок, що зосталось, та в воду: «от тобі, каже, й пшик». Ном., стр. 284, № 1858.
Нас спонсорують: