Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бануша
банька
банькатий
банькач
банюр
банюра
баня
баняк
бар
барабан
барабанити
барабанський
барабанчик
бараболиння
бараболисько
бараболінник
бараболя
барабосити
баран
баранець
баранина
бараниця
баранище
баранка
баранковий
баранник
барання
баранок
баранта
баранча
баранчик
баранчук
бараня
бараняр
баранятко
бараняточко
баранячий
барасулі
барашкувати
барбачія
барбольки
барболя
барбос
барбосів
барбуля
барбун
барва
барвистий
барвисто
барвити
барвін
барвінець
барвінина
барвінковий
барвінок
барвний
барв'як
барда
бардадим
бардаш
бардз
бардиґа
бардина
бардичка
бардочка
барже
барз
барза
барзий
барзій
барзки
барзо
бари
баривка
баривчина
барилечко
барилка
барилко
барило
барилочка
барилочко
барилькуватий
барильний
барильце
барильчина
бариляка
барити
баритися
бариш
баришівне
баришівник
баришник
баришництво
баришницький
баришок
баришування
баришувати
барівка
баріння
барка
баркан
баркас
барки
баркицнути
барліг
барлій
барложитися
барма
бармувати
бармуватися
барна
барнавий
барнак
барнастий
барник
барноха
барнуля
барнявий
барнястий
барок
Брувина, -ни, ж. Шептала. Ум. брувинка.
Запропада́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. запропа́стися, -паду́ся, -де́шся, гл. Пропадать, пропасть. Вх. Лем. 416.
Звича́йно нар. 1) Обыкновенно. 2) Вѣжливо, прилично. 3) Конечно, разумѣется, само собой, по обыкновенію. Звичайно, крадене. Шевч. 585. Було, як почне хто казку казати, звичайно про змія, то так його наче і ввижаю перед себе. Рудч. Ск. І. 130. Ум. звичайне́нько. Бабуся йому на те звичайненько одмовила. МВ. (О. 1862. III. 55).
Зотнути, -ну́, -не́ш, гл. = зітнути. Шевч. 382. Чуб. ІII. 270.
Зумствувати, -вую, -єш, гл. Придумать. Я б зумствувала, як робити. Зміев. у.
Крадючий, -а, -е. Крадущій. Води, Боже, і на трудящого і на крадючого. Ном. № 10134.
Няньчити, -чу, -чиш, гл. Няньчить. Не ти ж мене колихав, не ти ж мене няньчив. Чуб.
Поохлябуватися, -буємося, -єтеся, гл. Ослабнуть, расшататься (во множествѣ). У возі поохлябувалось усе. Н. Вол. у.
Поперескакувати, -кую, -єш, гл. Перескочить, перепрыгнуть (многое, о многихъ). Ви поперескакуєте до мене. Мнж. 3.
Ціпина, -ни, ж. = ціпи́льно. Вх. Зн. 78.
Нас спонсорують: