Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бануша
банька
банькатий
банькач
банюр
банюра
баня
баняк
бар
барабан
барабанити
барабанський
барабанчик
бараболиння
бараболисько
бараболінник
бараболя
барабосити
баран
баранець
баранина
бараниця
баранище
баранка
баранковий
баранник
барання
баранок
баранта
баранча
баранчик
баранчук
бараня
бараняр
баранятко
бараняточко
баранячий
барасулі
барашкувати
барбачія
барбольки
барболя
барбос
барбосів
барбуля
барбун
барва
барвистий
барвисто
барвити
барвін
барвінець
барвінина
барвінковий
барвінок
барвний
барв'як
барда
бардадим
бардаш
бардз
бардиґа
бардина
бардичка
бардочка
барже
барз
барза
барзий
барзій
барзки
барзо
бари
баривка
баривчина
барилечко
барилка
барилко
барило
барилочка
барилочко
барилькуватий
барильний
барильце
барильчина
бариляка
барити
баритися
бариш
баришівне
баришівник
баришник
баришництво
баришницький
баришок
баришування
баришувати
барівка
баріння
барка
баркан
баркас
барки
баркицнути
барліг
барлій
барложитися
барма
бармувати
бармуватися
барна
барнавий
барнак
барнастий
барник
барноха
барнуля
барнявий
барнястий
барок
Допина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. допну́тися и доп'ясти́ся, -пну́ся, -не́шся, гл. 1) Дотягиваться, дотянуться до чего-либо. Пнеться, пнеться та й допнулось ручкою до квітки. 2) Домогаться, добиваться, добиться. Попоп'явшись добренько, свого можна таки доп'ястись. О. 1862. I. 69.
Кантар, -ру, м. 1) Узда, недоуздокъ. Чуб. VI. 111, 403. Сивий коник, — кантарь на нем. Гол. III. 436. 2) Родъ ручныхъ небольшихъ вѣсовъ. Ум. кантарок. Cм. канту́рь.
Карати, -ра́ю, -єш, гл. Наказывать, карать. Було тобі знати, як Байду карати: було Байді голову істяти. Н. п. Доля карає і вельможного, і неможного. Ном. № 1729. Мене, браття, милосердний Господь б'є й карає: хлібом і сіллю, скотиною і дитиною. Грин. III. 693. Кого Бог кара на світі, то й вони карають. Шевч. 80. сло́вом карати. Корить, бранить. Він не б'є мене, не лає, він мене словом карає. Мет. 263. на го́рлі кара́ти. Предавать смертной казни. КС. 1885. VII. 448.
Лакувати, -ку́ю, -єш, гл. Лакировать. Херс. у.
Ма́цу́р, -ра, м. Котъ. Гол. II. 559. Вх. Пч. II. 6.
Олениця, -ці, ж. Самка оленя. Черном. Вх. Пч. II. 6.
Поростаскувати, -кую, -єш, гл. Растащить (во множествѣ).
Трудність, -ности, ж. Трудность. Шейк.
Хворяти, -ряю, -єш, гл. = хворіти. Після того хворяла вона днів зо три, чи й білш. Екатер. у.
Цицечка, -ки, ж. Ум. отъ цицька.
Нас спонсорують: