Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гривко

Гривко́, -ка́, м. Имя собаки. Ве один пес Гривко. Ном. № 5510. А Гривко аж двері гризе. О. 1862. IV. 94.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРИВКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРИВКО"
Валящий, -а, -е. = валющий 1. Г. Барв. 439.
Глухота, -ти, ж. Глухота.
Запальни́й, -а́, -е. воспламеняющійся, горючій
Молошня́к, -ка́, м. Лошонокъ или теленокъ и вообще молодое животное, во время питанія молокомъ матери. Зміев. у.
Паплюжий, -а, -е. Похабный; распутный. Желех.
Підпис, -су, м. 1) Подпись. 2) Надпись. Там у єї на вікні підпис єсть, що вона прачка. Кременец. у.
Пірце, -ця́, с. 1) Перышко. 2) Отдѣльный листокъ растенія рогіз. Вас. 177.
Розвора, -ри, ж. 1) Шестъ для удлиненія воза. Cм. розворити. 2) Разиня, ротозѣйка, зѣвака. Їхала, мамо, розвора та оглоблею мені в рот. Ном. № 6594. У лемковъ: лѣнивая женщина, только зѣвающая по сторонамъ. Вх. Лем. 462.
Спочивання, -ня, с. Отдохновеніе. Під вечір (сонце) іде зовсім на спочивання. Чуб. І. 5.
Студня, -ні, ж. Колодезь. Чуб. II. 119. На високій горі студня мурована. Гол. II. 234. Ум. студенька. Вх. Лем. 471.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРИВКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.