Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бридуля
бридь
бридя
брижа
брижатий
бриженята
бриженятка
брижечка
брижик
брижитися
брижі
брижка
брижнастий
брижувати
брижуватий
бризка
бризкалка
бризкання
бризкати
бризкатися
бризкина
бризлелина
бризнути
бризнутися
бризь!
бризястий
брик!
брика
брикайло
бриканець
брикання
брикати
брикатися
брикливий
брикливість
брикнути
брикс
брикси
брику
брикун
брикуха
брикучий
брила
брилець
брилик
бриличок
брилів'є
брилка
брилкастий
брилочка
бриль
бриндза
бриндзити
бриндзя
бриндзяник
бриндзянка
бриндуватися
бриндуша
бриндюшки
бриніти
бринталик
бринтало
бринталь
бринчок
бринь!
бринькання
бринькати
бринькач
бринькнути
бринькотіти
бриньчати
бринявий
брись
брисько
брита
британ
британський
бритва
бритваль
бритвати
бритвочка
бритв'яний
брити
бритовка
бритовниця
бриця
брич
бричка
бришкання
бришкати
брівка
брівонька
брід
бріднявий
брідок
брідочок
бріх
бріхатий
бріхач
бріч
брова
бровань
бровар
броварія
броварний
броварник
броварниця
броварня
броварство
броварський
броварь
броварювати
броватий
бровеня
бровенятко
бровеняточко
бровина
бровиця
бровище
бровко
Збива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зби́тися, зіб'ю́ся, -б'єшся, гл. Сбиваться, сбиться, скучиться, слѣпиться; собраться. Казав Хома: душа моя, де ти забарилась? У собачинім хвості та в ковтуни збилась. Ном. № 10973. На майдані збилось багацько народу. Стор. МПр. 50. Подме Господь — і льодом стануть води, загуснувши, збиваються у камінь. K. Іов. 82. на що. Собрать денегъ на что. Збився Пилип і на хату. Мир. Пов. І. 125. Ти на свою худобу тим часом збився б. Г. Барв. 179. 2) Быть сбиваемымъ, сбитымъ, сшибленнымъ. Збий оту грушу з гілки. — Коли ж не збивається! 3) Сбиваться, сбиться; спутаться, ошибиться. Ми збились того сліду, що їхали, та не знать де й опинились. Новомоск. у. ( Залюбовск.).з пантели́ку. Сбиться съ толку. Хоч буцім, Грицьку, ти на пана закрививсь, та з пантелику ти, так як другі, не збивсь. Г. Арт. (О. 1861. III. 87). 4) Подниматься, подняться вверхъ. Знов зірвався, збився та й полетів. Федьк. III. 141. 5) Возмущаться, возмутиться, взволноваться. Чоловіка не маю, щоб, як зіб'ється вода, вкинув мене в купальню. Св. І. V. 7. бу́чі. Подняться шуму, крику, скандалу. Така буча збилася, ща ледві розняли їх. МВ. ІІ. 185.
Навіну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Навѣять. Що Бог навіне, того ніхто не мине. Ном. № 55.
Накерва́витися, -влюся, -вишся, гл. Стать полнокровнымъ. Накервавилася худоба, — треба кров пустити. Вх. Зн. 39.
Погріхувати, -ху́ю, -єш, гл. Напрасно обвинить, заподозрить. Погріхували на його дурно, що він яблука покрав. Борз. у.
Приялечати, приялечити, -чає и прияле́чувати, -чує, гл. безл. Итти, быть къ лицу, приличествовать. Рк. Левиц. Тобі чорне убрання не приялеча. Прилуцк. у.
Серік нар. Сего года. Борз. у.
Смородливість, -вости, ж. Смрадность.
Сходитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Сходиться. Ей, миряне, шевці, кравці, крамарі, шапарі, сходіться ради послухати, табаки понюхати. Ном. №6124. 2) Сходиться, соединяться взаимно. Земля сходиться з небом. Чуб. І. 37.
Уберегати, -гаю, -єш, сов. в. уберегти, -режу, -жеш, гл. Уберегать, уберечь, устерегать, устеречь. Де ж його вбережеш садок за такими хлопцями: тільки одвихнувся, а воно вже на вишні. Харьк. у.
Хмурний, -а, -е. 1) Пасмурный. Хмурний день сьогодні. Черниг. г. 2) Мрачный, угрюмый, грустный. Чого ж ти, мила, такая і вдень, і вночі хмурная? Чуб. V. 690. Чого хмурні очка смутні? Грин. ІІІ. 163. Хмурний віл чогось уже днів зо три ходе. Черк. у. Ум. хмурне́нький, хмурне́сенький. Грин. ІІІ. 97.
Нас спонсорують: