Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бридуля
бридь
бридя
брижа
брижатий
бриженята
бриженятка
брижечка
брижик
брижитися
брижі
брижка
брижнастий
брижувати
брижуватий
бризка
бризкалка
бризкання
бризкати
бризкатися
бризкина
бризлелина
бризнути
бризнутися
бризь!
бризястий
брик!
брика
брикайло
бриканець
брикання
брикати
брикатися
брикливий
брикливість
брикнути
брикс
брикси
брику
брикун
брикуха
брикучий
брила
брилець
брилик
бриличок
брилів'є
брилка
брилкастий
брилочка
бриль
бриндза
бриндзити
бриндзя
бриндзяник
бриндзянка
бриндуватися
бриндуша
бриндюшки
бриніти
бринталик
бринтало
бринталь
бринчок
бринь!
бринькання
бринькати
бринькач
бринькнути
бринькотіти
бриньчати
бринявий
брись
брисько
брита
британ
британський
бритва
бритваль
бритвати
бритвочка
бритв'яний
брити
бритовка
бритовниця
бриця
брич
бричка
бришкання
бришкати
брівка
брівонька
брід
бріднявий
брідок
брідочок
бріх
бріхатий
бріхач
бріч
брова
бровань
бровар
броварія
броварний
броварник
броварниця
броварня
броварство
броварський
броварь
броварювати
броватий
бровеня
бровенятко
бровеняточко
бровина
бровиця
бровище
бровко
Джміль, -меля, м. Насѣк. Шмель. Bombus apis terrestris. Джмелі́в слу́хати. Лежать отъ удара кулакомъ и пр. Дав йому лупня добре — довго буде джмелів слухати. Ном. № 3986. Cм. Чміль.
Зі́лля, -ля, с. 1) Злаки. 2) Лекарственная трава, зелье, волшебное зелье. Ой є в мене таке зілля близько перелазу; як дам тобі напитися, забудеш одразу. Мет. 62. Марисенька в недузі лежала, аж зза моря зілля забажала. Гол. І. 112. Чар-зі́лля. Волшебныя травы, собранныя въ день и въ ночь на Ивана Купала. О. 1861. II. 206. 3) Названіе различныхъ растеній: Боло́тне зі́лля. Ranunculus. Вх. Пч. І. 12. Га́дєче —. Gnaphalium canadense. Лв. 99. Гою́че —. Astrantia major. Вх. Пч. І. 9. Квасне́ —. Valeriana tripterys. Лв. 102. Кіня́че —. Circaea luteliana. Вх. Пч. І. 9. Криве́ — Polygonum bistorta. Лв. 100. Ку́ряче —. = Збурник. Лв. 102. Ластів'я́че —. = Земизеленя. ВХ. Пч. І. 9. Ма́сляне —. = Sedum telephium. Вх. Пч. І. 12. Міцне́ —. = Centaurea jacea. Вх. Лем. 436. Святоя́нське —. = Іванюк. Вх. Пч. I. 10. Сі́ре — ? О. 1861. XI. Свидн. 29. Страпа́те — ? О. 1861. XI. Свидн. 29. Тата́рське — = Шувар. Вх. Пч. І. 8.
Лежня́, -ні́, ж. = лежа. За лежнею ніколи посидіти. Ном. № 10846.
Лоскота́ння, -ня, с. Щекотаніе.
Обербенитися, -нюся, -нишся и обербе́ритися, -рюся, -ришся, гл. = обенберитися. Сидів-сидів, та мов не свіжий, обербенився шкереберть додолу. Полт. у.
Підвоїводій, -дія, м. Заступающій мѣсто воеводы, помощникъ воеводы. К. ПС. 5, 75. Мені Замойського підвоїводій приятель, кум і сват. К. ПС. 25.
Правнук, -ка, м. Правнукъ. Славних прадідів великих правнуки погані. Шевч. 213.
Скликати, -ка́ю, -єш, сов. в. скликати, -чу, -чеш, гл. Сзывать, созвать. Усе військо своє докупи у громаду скликає. Макс. Дзвін до церкви, скликає, а сам в ній не буває. Ном. № 162.
Тропати, -паю, -єш, гл. Топать, притопывать. ЗЮЗО. 11. 486.
Хурія, -рії, ж. 1) Мятель. Ні в світі не поїду уночі, як хурія на дворі, бо трохи не наложили головою. О. 1862. V. 66. На дворі хвижа та хурія. Ном. № 6851. 2) Ругня и драка. Ну вже, діти, ховайте усе, бо батько іде, іще й барана веде, то певно якусь хурію підійме. От лиха година та нещаслива мені з ним: де нап'ється, а усе додому іде. Рудч. Ск. ІІ. 130.
Нас спонсорують: