Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бридуля
бридь
бридя
брижа
брижатий
бриженята
бриженятка
брижечка
брижик
брижитися
брижі
брижка
брижнастий
брижувати
брижуватий
бризка
бризкалка
бризкання
бризкати
бризкатися
бризкина
бризлелина
бризнути
бризнутися
бризь!
бризястий
брик!
брика
брикайло
бриканець
брикання
брикати
брикатися
брикливий
брикливість
брикнути
брикс
брикси
брику
брикун
брикуха
брикучий
брила
брилець
брилик
бриличок
брилів'є
брилка
брилкастий
брилочка
бриль
бриндза
бриндзити
бриндзя
бриндзяник
бриндзянка
бриндуватися
бриндуша
бриндюшки
бриніти
бринталик
бринтало
бринталь
бринчок
бринь!
бринькання
бринькати
бринькач
бринькнути
бринькотіти
бриньчати
бринявий
брись
брисько
брита
британ
британський
бритва
бритваль
бритвати
бритвочка
бритв'яний
брити
бритовка
бритовниця
бриця
брич
бричка
бришкання
бришкати
брівка
брівонька
брід
бріднявий
брідок
брідочок
бріх
бріхатий
бріхач
бріч
брова
бровань
бровар
броварія
броварний
броварник
броварниця
броварня
броварство
броварський
броварь
броварювати
броватий
бровеня
бровенятко
бровеняточко
бровина
бровиця
бровище
бровко
Бондарь, -ря, м. Бочаръ. Покинь, покинь, старий бондарь, по дочці плакати, покинь відер набивати — будеш панувати. Чуб. V. 428. Ум. бондарець, бондарик. На дворі погребець, на погребці бондарець: «ой бондаре, бондарику, — набий мені бочку». Чуб. V. 1174. Ув. бондарисько, бондарище, бондарюга.
Бриканець, -нця, м. Лошадиный прыжокъ. Шейк.
Велелюдний, -а, -е. Многолюдный. Да вознесуть його в громаді велелюдній. К. Псал. 251.
Дото́плюватися, -лююся, -єшся, сов. в. дотопи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Оканчиваться, окончиться (о расплавкѣ). 2) Дотапливаться, дотопиться (въ печи).
Маза́рня, -ні, ж. Печь для гонки смолы. Черк. у.
Перетенетити, -не́чу, -тиш, гл. Всього тобі не перетенетити так, — шкода й заходу. МВ. ІІ. 118.
Підмитва, -ви, ж. Подмываніе; вода, которой подмываютъ. Миють також стіни, доки сягає підмитва. МУЕ. III. 42.
Повіз 1, -возу, м. Экипажъ. Посідали пани у той повіз. МВ. (О. 1862. III. 51). Перестріли разбойники і одібрали і гроші, і одежу, і коні з повозом. Чуб. II. 206.
Пригонич, -ча, м. = пригінчий. Рк. Левиц.
Сколупати, -па́ю, -єш, гл. Исковырять. КС. 1883. II. 389.
Нас спонсорують: