Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бридуля
бридь
бридя
брижа
брижатий
бриженята
бриженятка
брижечка
брижик
брижитися
брижі
брижка
брижнастий
брижувати
брижуватий
бризка
бризкалка
бризкання
бризкати
бризкатися
бризкина
бризлелина
бризнути
бризнутися
бризь!
бризястий
брик!
брика
брикайло
бриканець
брикання
брикати
брикатися
брикливий
брикливість
брикнути
брикс
брикси
брику
брикун
брикуха
брикучий
брила
брилець
брилик
бриличок
брилів'є
брилка
брилкастий
брилочка
бриль
бриндза
бриндзити
бриндзя
бриндзяник
бриндзянка
бриндуватися
бриндуша
бриндюшки
бриніти
бринталик
бринтало
бринталь
бринчок
бринь!
бринькання
бринькати
бринькач
бринькнути
бринькотіти
бриньчати
бринявий
брись
брисько
брита
британ
британський
бритва
бритваль
бритвати
бритвочка
бритв'яний
брити
бритовка
бритовниця
бриця
брич
бричка
бришкання
бришкати
брівка
брівонька
брід
бріднявий
брідок
брідочок
бріх
бріхатий
бріхач
бріч
брова
бровань
бровар
броварія
броварний
броварник
броварниця
броварня
броварство
броварський
броварь
броварювати
броватий
бровеня
бровенятко
бровеняточко
бровина
бровиця
бровище
бровко
Багнити, -ню́, -ни́ш, гл. Грязнить, пачкать. У цьому ставку мити, — тільки шмаття багнити.
Борс, -су = борть? А мої сини у чистому полі, борси борсають, рої збірають. Грин. III. 9.
Дра́ли, -лів, м. мн. Шутливо: заячьи ноги. Вх. Пч. II. 6.
Заклепи́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Закрыть. Ох і рада ж би я, дитя моє, до тебе встати, тобі порядок дати, — да сирая земля двері залягла, оконечка заклепила. Мет. 150.
Ми́ршавіти, -вію, -єш, гл. Принимать болѣзненный, невзрачный видъ; вырождаться; паршивѣть.
Моцу́ля, -лі, ж. = морґуля. А він таки добряче черкнув тебе по голові: ач, яка моцуля. Черном.
Одудкуватий, -а, -е. Трубчатый. На городі очерет та й одудкуватий. Н. п. Харьк.
Попротив нар. = проти. Ще, каже, попротив себе не вишукав. Федьк.
Управителів, -лева, -ве Принадлежащій управляющему.
Швейнога, -ги, м. Названіе вола, у котораго заднія ноги у колѣна цѣпляются одна о другую. КС. 1897. VII. 47.
Нас спонсорують: