Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бридуля
бридь
бридя
брижа
брижатий
бриженята
бриженятка
брижечка
брижик
брижитися
брижі
брижка
брижнастий
брижувати
брижуватий
бризка
бризкалка
бризкання
бризкати
бризкатися
бризкина
бризлелина
бризнути
бризнутися
бризь!
бризястий
брик!
брика
брикайло
бриканець
брикання
брикати
брикатися
брикливий
брикливість
брикнути
брикс
брикси
брику
брикун
брикуха
брикучий
брила
брилець
брилик
бриличок
брилів'є
брилка
брилкастий
брилочка
бриль
бриндза
бриндзити
бриндзя
бриндзяник
бриндзянка
бриндуватися
бриндуша
бриндюшки
бриніти
бринталик
бринтало
бринталь
бринчок
бринь!
бринькання
бринькати
бринькач
бринькнути
бринькотіти
бриньчати
бринявий
брись
брисько
брита
британ
британський
бритва
бритваль
бритвати
бритвочка
бритв'яний
брити
бритовка
бритовниця
бриця
брич
бричка
бришкання
бришкати
брівка
брівонька
брід
бріднявий
брідок
брідочок
бріх
бріхатий
бріхач
бріч
брова
бровань
бровар
броварія
броварний
броварник
броварниця
броварня
броварство
броварський
броварь
броварювати
броватий
бровеня
бровенятко
бровеняточко
бровина
бровиця
бровище
бровко
Гнітуха, -хи, ж. = гнітючка. ХС. ІІІ. 53.
Дворя́нський, -а, -е. Дворянскій. Я дворянського роду у не ходила боса зроду. Чуб. V. 1074.
Замо́вити Cм. замовляти.
Колотуша, -ші, ж. = колотуха 2. О. 1862. VI. 98. Ум. колотушка.
Лебедя 2, -дя́ти, с. Лебеденокъ. Гиля, гиля, лебедята, додому! Горе ж тому лебедеві самому. Н. п. Там плавала біла ледедонька з маленькими лебедятами. Ум. лебедятко, лебедя́точко.
Плінуватий, -а, -е. У гребенщиковъ, о рогахъ: съ наростами и пленками. Вас. 163.
Різко нар. 1) Рѣзко, пронзительно. Грайте, музики, різко, кланяйся, Ганнусе, матусі низько. Н. п. Камен. у. 2) Жестко. 3) Быстро. Мил. 134.
Розлупатися, -паюся, -єшся, гл. Продрать глаза (послѣ сна). Поки встане та начухається та розлупається та роздивиться, а робота стоїть. Херс. у.
Чашка, -ки, ж. 1) Чашка. Левиц. І. 433. 2) Въ прялкѣ для пряденія шерсти: «деревянный цилиндръ, вращающійся на желѣзной оси между столбиками зайчика; на этотъ цилиндръ накладываютъ безконечную веревку маховаго колеса, приводящаго въ дѣйствіе чашку». Вас. 153. Ум. чашечка.
Чухнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ чухатися. 1) Чеснуть одинъ разъ зудящее мѣсто; — об віщо. Тернуться тѣломъ обо что, чтобы почесаться. Яка товаряка йде, то й чухнеться об тин. Харьк. 2) Проходя мимо, коснуться, скользнуть по чемъ, напр. объ берегъ пліт чухнеться. Вас. 173.
Нас спонсорують: