Башмармак, -ка, м. Родъ трезубыхъ съ плоскими зубьями граблей, которыми при молотьбѣ отдѣляется солома отъ зерна.
Гостри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Точить, острить. Щоб мечі, шаблі гострили. Гостри́ти зу́би. Приготовляться къ чему, острить зубы на кого, замышлять противъ кого. Не гостри зубів, бо не будеш їсти. Вони на нас зуби гострять. Гостри́ти о́чі, язики́. Острить зубы, замышлять противъ кого. І ворог мій на мене очі гострить. Язики на мене гострять.
Ди́бати, -баю, (-блю), -баєш, (-блеш), гл. 1) Ходить на ходуляхъ. 2) Ходить медленно и неловко; ходить, вытягивая ноги (о людяхъ съ длинными ногами, о дѣтяхъ и пр.). Близько видати, далеко дибати. Диба, мов муха по сметані. Диба, мов журавель. Та мала пташка, та невеличкая по билиночці дибле. На дворі під тополями дибали Ова журавлі. Диба, мов не своїми ногами.
Добро́бут, -ту, м. Благосостояніе. Буде на сторожі добробуту народнього стояти.
Простромлювати, -люю, -єш, сов. в. простроми́ти, -млю́, -миш, гл. Ногу... так і простромив шаблюкою. От-от бугай настигне, от-от простроме рогом наскрізь Максимову спину.
2) Просовывать, просунуть. Простромив голову в двері.
Пшеничише, -ща, с. Нива, съ которой снята пшеница.
Радіння, -ня, с. Совѣтованіе, совѣтъ. Уже ж я ждала од Бога помочі і од людей радіння.
Сенатор, -ра, м. Сенаторъ. Пани мої, сенатори, вволіть мою волю! Самого короля сенатори, пани да бискупи у руках держали.
Стрільний, -а, -е. Огнестрѣльный. Стрільни рана.
Сучок, -чка, м.
1) Ум. отъ сук.
2) Ручка, которою приводится въ движеніе сукальный станокъ. 3) Названіе маленькаго вола.
