Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідняк

Бідняк, -ка, м. Бѣднякъ, неимущій человѣкъ. А потім бачиш: той бідняк, хто його знає коли й як, землі накупить, хазяйнує. Гліб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДНЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДНЯК"
Блекотора, -ри, блекоторя, -рі, ж. 1) Дойная матка съ сосуномъ. Вас. 198. 2) Ягненокъ, родившійся весною. Лохв. у.
Гірчиця, -ці, ж. 1) Горчица (растеніе и приправа). Камен. у. Вх. Пч. І. 13. 2) Горькій грибъ. Угор. 3) — польова. Раст. Sisymbrium Sophia. L. ЗЮЗО. І. 136.
Ґе́вґати, -ґаю, -єш, гл. = Ґеґати. Вх. Лем. 407.
Зазу́ленька, -ки, ж. Ум. отъ зазуля.
Кленовий, -а, -е. Кленовый. Тут їли рознії потрави... з нових кленових тарілок. Котл. Ен. І. 18. Бігла через місточок та вхватила кленовий листочок. Рудч. Ск. І. 43.
Осудливий, -а, -е. Осуждающій, любящій осуждать. Хоч вередлива була, та не осудлива. Св. Л. 125. Всі люде коло неї понурі й осудливі. МВ. (О. 1862. І. 104).
Підкоморій, -рія, м. Подкоморій, придворный сановникъ (въ старой Польшѣ).
Повнява, -ви, ж. = повня 1, 2. У повняві дізнає недостатку, всі злигодні подіймуться на його. К. Іов. 44.
Пузан, -на, м. Брюхачъ. Г. Барв. 313. Ум. пузанчик. Старий батько сидить коло хати та вчить внука — пузанчика чолом оддавати. Шевч. 261.
Тапчаник, -ка, м. Ум. отъ тапчан.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДНЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.