Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідкувати

Бідкувати, -ку́ю, -єш, гл. Печаловаться о комъ, о чемъ. А той щедрий та роскішний все храми мурує, та отечество так любить, так за ним бідкує. Шевч. ІІ. 12. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко. Шух. І. 199.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДКУВАТИ"
Дерча́ння, -ня, с. Дребезжаніе. Харьк.
Допрі́ти Cм. допрівати.
Дя́дьчин, -на, -не. = дядьків.
Замайструва́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Увлечься мастерствомъ.
Звірюва́тий, -а, -е. Нѣсколько похожій своими поступками на звѣря. Гайда, воле, в Дике поле, воле звірювата! К. МБ. III. 297.
Опугатися, -гаюся, -єшся, гл. Одѣться тепло, напялить на себя много.
Пролом, -му, м. Брешь, проломъ. Ломаються мов у пролом замковий, потужніють руїною моєю. К. Іов. 64.
Трояндовий, -а, -е. Свойственный розѣ, относящійся къ ней.
Уконтентуватися, -туюся, -єшся, гл. Удовлетвориться.
Черствіти, -вію, -єш, гл. Черствѣть. Хліб черствіє. Дещо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.