Виковуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. викуватися, -куюся, -єшся, гл. Выковываться, выковаться.
Жа́йворінка, -ки и жа́йворінок, -нка, м. Жаворонокъ. Собака жайворінка ловив, та й господаря загубив. Ум. жа́йворіночок.
Зага́йко, -ка, м. Медлитель. Загайки, дружбоньки, загайки, загаялися в коморі.
Луза́ти, -за́ю, -єш, гл. Лущить, шелушить. (Дівчата) дивляться та тушкують, лузаючи насіння та оріхи. Ой вийду я за нові ворота, гуляю, гуляю, волоські горішки лузаю, лузаю.
Підсубійок, -йка, м. = підсубійник.
Повмазувати, -зую, -єш, гл.
1) Запачкать (многое). Де се ти так повмазувала руки? 2) Влѣпить въ стѣну при мазаніи глиной (во множествѣ).
Позакопилювати, -люємо, -єте, гл. — губи. То-же, что и закопилити губи, но о многихъ.
Скіра, -ри, ж. Кожа. (Швець) буде чоботи шити, мені скаже скіри волочити. Ум. скірка.
Способити, -блю, -биш, гл. — кого́ до чого. Пріучать, приготовлять къ чему.
Чуркати, -каю, -єш и чуркотіти, -кочу, -тиш, гл. Бить струей литься струей.