Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідкувати

Бідкувати, -ку́ю, -єш, гл. Печаловаться о комъ, о чемъ. А той щедрий та роскішний все храми мурує, та отечество так любить, так за ним бідкує. Шевч. ІІ. 12. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко. Шух. І. 199.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДКУВАТИ"
Брехунка, -ки, ж. 1) = брехуха. Желех. 2) Пучекъ волось и углубленіе на задней части шеи. Подольск. г. Ум. брехуночка.
Догу́ркатися Cм. Догуркуватися.
Митикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. и пр. = метикувати и пр.
Очковий, -а́, -е́ Очковый.
Позаскороджувати, -джую, -єш, гл. Забороновать во многихъ мѣстахъ.
Понакошувати, -шую, -єш, гл. Накосить (во множествѣ).
Похитуні, похиту́сі, гл. Дѣтск. качать.
Упон, -ну, м. Привязь. Скаче теля на упоні. Ном. № 12492.
Цюприк, -ка, м. Верхушка. Вх. Зн. 79.
Черешенька, -ки, ж. Ум. отъ черешня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.