Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бійзько

Бійзько нар. = бійно. Серце у мене як не вискочить, і бійзько, і якось весело. О. 1862. VII. 41.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЙЗЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЙЗЬКО"
Забивни́й, -а́, -е́ Неукатанный (о дорогѣ). Черк. у.
Наслідування, -ня, с. Подражаніе. Желех.
Ополоничок, -чка, м. 1) Ум. отъ ополоник. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 64.
Повихрещуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Выкреститься (о многихъ). У нас уже багато жидів повихрещувалося. Харьк. г.
Поговіти, -вію, -єш, гл. Поговѣть.
Поскупитися 2, -плюся, -пишся, гл. Поскупиться. Наділив Бог і розумом, і голосом, і вродою, та на талан поскупився. Ком. Пр. № 361. Не поскупись наняти биржу. Кв.
Трактувати, -ту́ю, -єш, гл. Угощать. Сват того не чує, охочо трактує. Лукаш. 133. Череваниха їх (гостей) трактувала. К. ЧР. 178.
Хрущик, -ка, м. 1) Ум. отъ хрущ. 2) = вергун? То курчата, хрущики, то сухарики, то що, — все, що мати для Масі набрала, щоб дитина не мліла голодом. Св. Л. 78.
Хухуля, -лі, ж. = хохуля.
Штурхати, -ха́ю, -єш, гл. Толкать, пырять, давать пинки, тумаки. І знов він у хату, то сестра опять за кочергу, та давай штурхати дрова. Рудч. Ск. І. 125. Штурха палицею по під тином, а собаки на його як на вовка брешуть. Стор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЙЗЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.