Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біло

Біло нар. Бѣло. Катря біло збіліла. МВ. ІІІ. 122. Ум. біленько, білесенько. Умилася біло-біленько. Чуб. V. 704.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛО"
Заголубі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Сдѣлаться, стать голубымъ. Зажовтіє, заголубіє і зачервоніє квітами. Стор. МПр. 1.
Златогра́ний, -а, -е. Искрящійся золотомъ. Златограний промінь. Чуб. І. 179.
Кленок, -нка, м. Ум. отъ клен.
Остивно, -на, с. Деревянная рукоять в остях. Шух. І. 223.
Позеленити, -ню́, -ниш, гл. Сдѣлать зеленымъ. Не жди весни — святої долі! Вона не зійде вже ніколи садочок твій позеленить. Шевч. 654,
Похильчастий, -а, -е. = похильний. Похильчасте то дерево — ялина. Н. п. ямка похильчаста — яма, расходящаяся кверху. Волч. у.
Проколоти, -ся. Cм. проколювати, -ся.
Скомина, -ни, ж. Оскомина. Угор.
Снігурка, -ки, ж. Раст. Anemone nemorosa. Вх. Пч. II. 29.
Торос, -су, м. = тарас. Левч. 42.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.