Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біло

Біло нар. Бѣло. Катря біло збіліла. МВ. ІІІ. 122. Ум. біленько, білесенько. Умилася біло-біленько. Чуб. V. 704.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛО"
Безнемірний, -а, -е. Безмѣрный. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Википати, -па́ю, -єш, сов. в. википіти, -плю, -пиш, гл. Выкипать, выкипѣть. Аф. 330.
Галуновий, -а, -е. Квасцевый.
Ґузва, -ви, м. = Ґуля. Вх. Лем. 408.
Ненажера, -ри и ненаже́ря, -рі, об. Обжора, ненасытный человѣкъ. Мир. ХРВ. 9. Оттой ненажеря, скільки йому не дай, — нікому не зоставить (усе поїсть). Новомосков. у.
Притемніти, -ніє, гл. безл. Стемнѣть. Тільки що зайде сонце і трохи притемніє. О. 1861. VIII. 31.
Розгризтися, -зуся, -зешся, гл. Разсориться. Вона ж як та собака розгризлась з усіма родичами. Кобел. у.
Унятливий, -а, -е. Внимательный. Став він.... ласкавий: мовчущий як перше, а унятливий, став піклуватий такий. МВ. ІІ. 153.
Уснаститися, -щуся, -стишся, гл. Укрѣпиться. Скільки, раз скидали ми свого попа, так ні, уснастивсь таки, та й досі. Лебед. у.
Хибкість, -кости, ж. 1) Неустойчивость. 2) Мягкость, слабость характера. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.