Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бехати
бехатися
бецман
бецманка
бець
бецьком
бецяти
бечка
бешеги
бешезник
бешиха
бешишник
бешкет 1
бешкет 2
бешкетний
бешмет
бешпет
бешпетити
бештання
бештати
бещад
бждирка
бжів
бжілка
бжола
бжоляникувати
бжук
бжун
бжуніти
бздикати
бздикнути
бздиконути
бздила
бздини
бздіти
бздо
бздун
бздюха
бзина
бзиновий
бзичати
бзік
бзюк
би
бибак
бибка
библійний
библіотека
библія
биґарь
биґасень
биґи збивати
бидзатися
бидзень
бидзкатися
бидзькавка
бидлина
бидло
бидля
бидляк
бидляка
бидлятина
бидлячий
бидлячка
бижба
бизівний
бизівно
бизувати
бийстрик
бик
билень
билет
билець
билина
билисько
билиця
билка
билля
било 1
било 2
билька
бильник
бильце
бильчак
билянка
би-м
бинда
бинджук
биндовий
биндоокий
биндочка
биндочковий
биндюги
биндюк
биндючитися
биненька
бинечка
бинч
бинчати
бинь-бинь!
бинька
бинькати
биньо I
биньо II
биньця
биня
бир! бирр!
бирва
биренька
биречка
бирів
бирка
биркастий
биркати
биркувати
бирнак
бировити
бирочка
бирса
бирсуватися
Відхожати, -жаю, -єш, гл. = відходити. Старший брат теє зачуває, до утрені божественної одхожає. Чуб. V. 848.
Доте́пниця, -ці, ж. Способная женщина.
Знадобитися Cм. знадоблятися.
Копишник, -ка, м. = коповик. Богодухов. у.  
Мордува́ння, -ня, с. Мученіе, истязаніе, пытка.
Нашеретуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Набраться, найти во множествѣ. Та як нашеретується їх у хату, так чорти його батька! Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Ото, ото́ж, нар. Вотъ, вотъ то, вотъ это, вотъ такъ. Ото вийшов сіяч сіяти. Єв. Мт. XIII. 3. Ото ж тая дівчинонька. Шевч. Заходить ото він до мельника. Чуб. І. 5. Як лихоліття було, то прийшов чужоземець, татарин, і ото вже на Вишгород б'є. ЗОЮР. І. 3. Ото цвяхована гиря. Ном. № 1549. Ото ротата на все село. Ном. № 12983. Ото ж він приніс. Ото ж ми ся в свого пана вірне дослужили, що на наші білі ручки й ніжки кайдани зложили. Чуб. V. 996.
Отуманіти, -ні́ю, -єш, гл. Одурѣть, стать въ тупикъ. Отуманіє дівка зовсім. О. 1862. І. 74.
Поперебуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Перемѣнить обувь (о многихъ).
Старогрецький, -а, -е. Древнегреческій. Старогрецька віра. К. ПС. 48.
Нас спонсорують: