Відтобурчити, -чу, -чиш, гл. = видстовбурчити. Окунь одтобурчить пірця та хвостом повернеться, то щука й не візьме.
Зави́дниця, -ці, ж. Завистница.
Микола́йці, -ців, м. мн. Раст. Neottia nidus avis.
Настолочити Cм. настолочувати.
Оченько, -ка, с. Ум. отъ око.
Погірник, -ка, м. = погар 2. Пастбище для дойныхъ овецъ.
Труночок, -чка, м. Ум. отъ трунок.
Чорногривий, -а, -е. Черногривый.
Чужоземець, -мця, м. Иноземецъ, иностранецъ. Як малоліттє було, то прийшов чужоземець татарин.
Шведчина, -ни, ж. Эпоха пришествія шведовъ въ Украйну 1808—9 г.г. Очнувсь дурень у шведчину.