Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байдачний
байдачник
байдачок
байде!
байдиґи
байдики
байдикування
байдикувати
байдрак
байдуже
байдужен
байдужечки
байдужий
байдужість
байдужки
байдужливий
байдужливо
байдужний
байдужно
байдур
байка
байкарь
байкий
байковий
байло
байлова
байловка
байлога
байлувати
баймуд
байовий
байор
байорисько
байорка
байоро
байорок
байрак
байрака
байраченько
байрачний
байрачок
байсаміна
байстер
байстрюк
байстрюченя
байстрючка
байстрючок
байстря
байтала
байтало
байталуватий
байцарка
байчар
бак
бакаїстий
бакай
бакалійний
бакалійник
бакалійниця
бакалія
бакаль
бакаляр
бакалярство
бакалярський
бакан
бакати
бакаюватий
баки
бакир 1
бакир 2
бакирь
баклаг
баклажан
баклажка
баклажок
бакло
бакомпарт
бакун
бакуновий
бакунт
бакунтовий
бакунчик
бакуняка
бакуняр
бакханалія
бакхичний
бакша
бал
бала
балабаєчка
балабайка
балабан
балабанка
балабанський
балабій
балаболька
балабон
балабонити
балабонка
балабончик
балабошити
балабула
балабурка
балабух
балабуха
балабушка
балабушок
балагула
балагульський
балаґувати
балай
балакайло
балаканка
балакання
балакати
балакатися
балаки
балакливий
балаклій
балакня
Ай-ві́й, меж. = Ай-вей. Жиди як агили закричали: «Ай-вій, чоловіче!» Рудч. Ск. II. 29.
Гаківниця, -ці, ж. Длинное крѣпостное ружье. КС. 1882. X. 142. Три рушниці-гаківниці і три самопали. Шевч. 450.
З пред. 1) Съ. Як з лихим квасом, так ліпше з водою, аби не з бідою. Ном. № 7307. Без Божої волі й волос з голови не спаде. Ном. № 27. Гайку, гайку, дай гриба й бабку, сироїжку з добру діжку, красноловця з доброго молодця! Ном. № 340. Показав з-на аршин від землі. Св. Л. 122. з ким жени́тися. На комъ жениться. Не хочу я женитися з тією, що ви мені засватали. Грин. II. 188. Потім будеш нарікати, що з бідною оженивсь. Н. п. Чи такому ж бридкому, як ти, женитися з Марусею? О. 1861. XI. Кух. 15. Оженився з Палажчиною дочкою. Левиц. І. ПЙО. І. 366. 2) Изъ. Вийшов з води. Єв. Мр. І. 10. Дощ ллє, як з бочки. Ном. № 574. Не роби з губи халяви. Ном. № 6867. Не дай, Боже, з Івана пана, з кози кожуха, з свині чобіт. Ном. № 1263. Вони приймали усякого: де хто з-під пана утече, приймуть. КС. 1883. XI. 499. 3-межи всіх найкраща. Св. Л. 205. Кукуруза з жовта-зелена. Св. Л. 138. 3) Отъ, по. З щастя не мруть. Ном. № 1710. Ото був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду. Рудч. Ск. І. 1. Аж страшна стала з плачу. Г. Барв. 114. Дякуєм тобі з душі! Г. Барв. 420. Я з того не винен, що така причина впала. КС. 1883. III. 671. Як не даси з прозьби, то даси з принуки. Ном. № 1059. з лиця́. Лицомъ. І що ж то за хороша з лиця була! МВ. (О. 1862. III. 35). 4) Надъ. З Зевеса добре глузувала. Котл. Ен. II. 23. Не з Микити кпити. Ном. № 12659. З другого ся насміває, а за себе забуває. Ном. № 12686. Смішки з попової кішки, а як своя здохне, то й плакатимеш. Ном. 12687. Не смійся, Іванку, з мойого припадку. Ном. № 12693.
Заручи́ти, -ся. Cм. заручати, -ся.  
Їдиначитися, -чуся, -чишся, гл. Быть въ хорошихъ отношеніяхъ, дружить. Їдиначитися з Лавром не можна. Н. Вол. у.
Мостови́на, -ни, ж. Доска въ мосту, въ полу, въ деревянной настилкѣ. Ум. мостови́ночка. Мостять мости-мостовиночки за для вірного дружка; мостовиночка поломилася, вірний дружок затонув. Чуб. V. 370.
Набра́житися, -жуся, -жишся, гл. Напиться. Набражився, як п'яниця. Ном. № 11747.
Натолочити Cм. натолочувати.
Передсмертний, -а, -е. Предсмертный. Передсмертні муки. Левиц. Пов. 81.
Трав'янозелений, -а, -е. Имѣющій цвѣтъ, похожій на зелень травы. Шейк. Вх. Пч. II. 17.
Нас спонсорують: