Багатирь, -ря, м.
1) Богачъ. Такий багатир, що не знає що́ то нема. Багатирь був, а жив, як убогі люде живуть. Багатир був! Що було в його поля, худоби, що всякого добра! Умре багатир, то йде за ним увесь мир, а вмре харпак — тільки піп та дяк.
2) Богатырь. Були вони багатирі: велику силу мали. Портрети всіх багатирів: як Александр цареві Пору давав із військом добру хльору...
Зориця, -ці, ж. Звѣзда. Оце тобі провідниця — ясная зориця.
Країна, -ни, ж. Край, страна. Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. Нема в світі, як своя країна! рідна країна. Родина, отечество. Ум. краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку.
Настирливий и настирний, -а, -е. Надоѣдливый. Настирлива муха. Настирна дитина.
Позивання, -ня, с. Привлечете къ суду, судебный процессъ.
Прироблювати, -люю, -єш, гл. = приробляти.
Степно нар. Достаточно степи, много степи. У нас було степно.
Тинятися, -ня́юся, -єшся, гл. Слоняться, шататься. Пішла мати тиняючись, по під тинню валяючись. Тиняється, як кобиляча душа. Мені шаноба скрізь була, бо я без діла не тиняюсь. Тиняюся од села до села, а тепер іду в Полтаву.
Цяцятися, -цаюся, -єшся, гл. = цятатися. Орішками цяцятися.
Черчеть, -ти, ж. = черч.