Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

богонько
богоприятний
богородицький
богородиця
богородичний
богорожник
богослів'я
богослов
богословити
богословський
богоугодний
богочко
богувати
богумілля
богун
бодай
бодак
бодачок
бодванка
боденька
боденьча
бодлак
бодлачча
бодляк
боднарь
бодня
бодренно
бодрий
бодрити
бодритися
бодро
бодрок
бодяга
бодяк
бодян
бодянівка
бодячий
бодячок
боєць
божатися
божба
бождеревок
божевілля
божевільний
божевільник
божевільно
божевільня
божеволіти
боженькатися
боженько
божественний
божество
божечко
божечок
божидерев
божий
божитися
божиця
божище
божіння
божка
божкарь
божкодайло
божкородіти
божкувати
божник
божниця
божничок
божо
божок
боз
бозінька
бозкий
бо-зна
бозулка
бозуля
бозюсьо
бозя
боїсько
боїти
боїще
бойє?
бойка
бойкатися
бойкий
бойкиня
бойківський
бойківщина
бойко I
бойко II
бойло
бойний
бойниця
бойня
бойовий
бойовисько
бойовище
бойовничий
бойський
бойчак
бойчиха
бойчук
бока
бокань
бокаса
боката
бокатий
боківня
бокла
боклаг
боклажок
боклак
боклатий
бокло
боковий
боковина
бокозийник
боком
бокор
бокорван
Гарбузище, -ща, м. Ув. отъ гарбуз.
Закомеши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Зашевелиться, закишѣть. Троянці всі заворушились, завештались, закомешились. Котл. Ен.
Затрима́ти, -ма́ю, -єш, гл. Задержать. Кохання... затримало і руку Вожу, щоб покарать грішників. Стор. МПр. 34. Лучче чорта затримати, ніж ледачу жінку. Ном. № 9108.
Підживитися, -ваюся, -єшся, сов. в. піджитися, -ву́ся, -ве́шся, гл. = підживати, піджити 2. Після пожежі трохи Піджився.
Повіншувати, -шу́ю, -єш, гл. Поздравить.
Позаду нар. Сзади, позади. Позаду зоставайся.
Полуда, -ди, ж. 1) Глазурь. 2) Катарактъ, бѣльмо. Полуда на очі сіла. Полудою очі затягло. мені полуда спала. Кромѣ прямаго значенія, переносно: я прозрѣлъ, увидѣлъ то, чего раньше не видѣлъ. Мені давненько почала спадати з очей полуда. Левиц. Пов. 172. Cм. луда.
Світовий, -а, -е. 1) Утренній. Да зійшла зоря да вечірняя, зійде світова. Грин. III. 165. Світова зоря, зірниця. Чуб. І. 14. Поки світові півні заспівають. Мнж. 134. 2) Живущій въ свѣтѣ. Тут, світові. зважте, люде, що то в онім пеклі буде. Гол. III. 279. 3) Всесвѣтный, міровой. Світовий закон. 4) Извѣстный всему свѣту. Світовий брехун. Св. Л. 179. 5) Житейскій. Світові роскоші. Грин. III. 144. Поговоримо про се да про те світове. Г. Барв. 226. 6) Житейскій, обыкновенный, естественный, общепринятый. Се світове. Ном. № 3203. Світове діло. Мнж. 170.
Тріскучий, -а, -е. Трескучій, издающій трескъ. Твій язик — як стріли з лука, як той жар яркий, тріскучий. К. Псал. 289.
Челядинський, -а, -е. Женскій. Шух. І. 123.
Нас спонсорують: