Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

богонько
богоприятний
богородицький
богородиця
богородичний
богорожник
богослів'я
богослов
богословити
богословський
богоугодний
богочко
богувати
богумілля
богун
бодай
бодак
бодачок
бодванка
боденька
боденьча
бодлак
бодлачча
бодляк
боднарь
бодня
бодренно
бодрий
бодрити
бодритися
бодро
бодрок
бодяга
бодяк
бодян
бодянівка
бодячий
бодячок
боєць
божатися
божба
бождеревок
божевілля
божевільний
божевільник
божевільно
божевільня
божеволіти
боженькатися
боженько
божественний
божество
божечко
божечок
божидерев
божий
божитися
божиця
божище
божіння
божка
божкарь
божкодайло
божкородіти
божкувати
божник
божниця
божничок
божо
божок
боз
бозінька
бозкий
бо-зна
бозулка
бозуля
бозюсьо
бозя
боїсько
боїти
боїще
бойє?
бойка
бойкатися
бойкий
бойкиня
бойківський
бойківщина
бойко I
бойко II
бойло
бойний
бойниця
бойня
бойовий
бойовисько
бойовище
бойовничий
бойський
бойчак
бойчиха
бойчук
бока
бокань
бокаса
боката
бокатий
боківня
бокла
боклаг
боклажок
боклак
боклатий
бокло
боковий
боковина
бокозийник
боком
бокор
бокорван
Віче, -ча, с. Вѣче, общественное собраніе; въ Галиціи митингъ, народное собраніе.
Забрюхна́тіти, -тію, -єш, гл. Забеременѣть. Забрюхнатіла дівчина, мені молодцю біда. Грин. ІІІ. 683.
Заши́йок, -йку, м. Шиворотъ, тылъ шеи. Дай не дай, а в зашийок не пхай. Ном. № 4585.
Кілька, кільки и кілько, нар. 1) Сколько. Кілько смаку, тілько й гріху. Ном. № 110. Хоч кільки молися, з біди не вимолишся. Ном. № 159. 2) Нѣсколько. Од вулиці поодрізнювались кілька пар хлопців та дівчат. Левиц. І. 18. Я кільком казав — коли не хотять. Н. Вол. у. То хустку купила, то сорочок справила кільки. МВ. І. 28. Сила одного чоловіка або кількох людей. Левиц. І. (Правда 1868, 415).
Обмивати, -ва́ю, -єш, сов. в. обмити, -мию, -єш, гл. Обмывать, обмыть. Узяв чобіт, пішов обмивать до ставка. Рудч. Ск. І. 67. Значить еще: мыть, обмывать кого либо постоянно, обмыть. Треба (діти) й обіпрать, треба й обчесать, треба й обмивать. Мил. 222. Жінка обшиє, обмиє, нагодує, ще й поськає. О. 1862. IV. 77.
Перепел, -ла, м. 1) пт. перепелъ, Tetrao coturnix. Паничі випустили сокола на трепела. Рудч. Ск. II. 111. 2) Крестецъ, os sacrum. Харьк. г. Ум. перепе́лонько. ЗОЮР. І. 25.
Притуманити Cм. притуманювати.
Рантовий, -а, -е. На ранту. Черевики рантові. Вас. 162. Рантові чобітки пошили тато. Миргор. у.
Стабуритися, -рюся, -ришся, гл. Столпиться. Стабурились коло криниці: той собі лізе води, той собі, а пяні, та й один у криницю впав. Канев. у.
Уматеріти, -рію, -єш, гл. Окрѣпнуть, возмужать. Як уматеріє, буде віл добрий. Міусс. окр. Нехай він уматеріє, узнає все — як коло чого ухождатися. Борз. у. Дівкою така була собі непоказна, а пішла заміж, тепер уже вматеріла. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: