Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

богонько
богоприятний
богородицький
богородиця
богородичний
богорожник
богослів'я
богослов
богословити
богословський
богоугодний
богочко
богувати
богумілля
богун
бодай
бодак
бодачок
бодванка
боденька
боденьча
бодлак
бодлачча
бодляк
боднарь
бодня
бодренно
бодрий
бодрити
бодритися
бодро
бодрок
бодяга
бодяк
бодян
бодянівка
бодячий
бодячок
боєць
божатися
божба
бождеревок
божевілля
божевільний
божевільник
божевільно
божевільня
божеволіти
боженькатися
боженько
божественний
божество
божечко
божечок
божидерев
божий
божитися
божиця
божище
божіння
божка
божкарь
божкодайло
божкородіти
божкувати
божник
божниця
божничок
божо
божок
боз
бозінька
бозкий
бо-зна
бозулка
бозуля
бозюсьо
бозя
боїсько
боїти
боїще
бойє?
бойка
бойкатися
бойкий
бойкиня
бойківський
бойківщина
бойко I
бойко II
бойло
бойний
бойниця
бойня
бойовий
бойовисько
бойовище
бойовничий
бойський
бойчак
бойчиха
бойчук
бока
бокань
бокаса
боката
бокатий
боківня
бокла
боклаг
боклажок
боклак
боклатий
бокло
боковий
боковина
бокозийник
боком
бокор
бокорван
Бантина, -ни, ж. = банта 1. Стріха держить на кроквах, зв'язаних знизу бантинами. МУЕ. І. 88. (Черниг.).
Відзимки, -ків, м. мн. Исходъ зимы, время послѣ зимы, когда еще возвращаются зимнія явленія. Берд. и Житом. у.
Голубитися, -блюся, -бишся, гл. Нѣжиться, ласкаться, голубиться. Нам можно без гріха і любитися і голубитися. Кв.
Пращурка, -ки, ж. Пращурка. МУЕ. III. 171. Увесь рід її, всі баби й прабаби з пращурами і пращурками. Г. Барв. 366.
Прив'язка, -ки, ж. Снурокъ, веревочка или что либо подобное, употребляемое для привязыванія, напр. красная гарусная нитка, которой гуцулки связываютъ концы своихъ косъ. (Шух. І. 135), веревочка, которой постіл привязывается къ ногѣ. Прив'язку біля постола обірвав. Волч. у. Шила сукню та й укоротила, шила черевички та й помалила, а остаточки — на підп'яточки, а обрізочки на прив'язочки. Грин. III. 47.
Путькало, -ла, с. 1) = пугутькало. Вх. Пч. II. 14. 2) = пугач. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Сирян, си́ряний, -а, -е. Сырный, изъ творога, съ творогомъ. Мнж. 29. Та й привезли діжку сиру на коровай: та хвалимо Бога — сирян буде наш коровай. Грин. III. 532.
Трюмкати, -каю, -єш, гл. Бренькать (по струнамъ). Взявся за бас і почав трюмкати. Св. Л. 231.
Хорошень, -ня, м. Красавецъ. Убери пень, буде хорошень. Ном. № 11171.
Шамати, -маю, -єш, гл. 1) Шуршать, шелестѣть. Ой пливе човен да води повен, да й шамає листом. Грин. III. 67. 2) Живѣй гресть. А ну бо шамай, шамай, а то наче не їв. Вас. 212.
Нас спонсорують: