Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

богонько
богоприятний
богородицький
богородиця
богородичний
богорожник
богослів'я
богослов
богословити
богословський
богоугодний
богочко
богувати
богумілля
богун
бодай
бодак
бодачок
бодванка
боденька
боденьча
бодлак
бодлачча
бодляк
боднарь
бодня
бодренно
бодрий
бодрити
бодритися
бодро
бодрок
бодяга
бодяк
бодян
бодянівка
бодячий
бодячок
боєць
божатися
божба
бождеревок
божевілля
божевільний
божевільник
божевільно
божевільня
божеволіти
боженькатися
боженько
божественний
божество
божечко
божечок
божидерев
божий
божитися
божиця
божище
божіння
божка
божкарь
божкодайло
божкородіти
божкувати
божник
божниця
божничок
божо
божок
боз
бозінька
бозкий
бо-зна
бозулка
бозуля
бозюсьо
бозя
боїсько
боїти
боїще
бойє?
бойка
бойкатися
бойкий
бойкиня
бойківський
бойківщина
бойко I
бойко II
бойло
бойний
бойниця
бойня
бойовий
бойовисько
бойовище
бойовничий
бойський
бойчак
бойчиха
бойчук
бока
бокань
бокаса
боката
бокатий
боківня
бокла
боклаг
боклажок
боклак
боклатий
бокло
боковий
боковина
бокозийник
боком
бокор
бокорван
Віддухати, -хаю, -єш, гл. = віддухопелити. А що, добре тебе оддухали? Пирят. у.
Грабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) Грабить. 2) Брать движимость за долги. КС. 1889. III. 670. Та беруть жиди, грабують, цінують ні за що. Чуб. V. 1019. 3) Взыскивать подати. КС. 1889. ІІІ. 670.
Зоружити, -жу, -жи́ш, гл. Соорудить. Уже зоружили зруб. Н. Вол. у. Зоружив чобота. Н. Вол. у.
Кодій, -дія, м. Названіе вола съ толстыми ногами. КС. 1898. VII. 46.
Переповзати, -за́ю, -єш, сов. в. переповзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Переползать, переползти.
Плосінь, -сені, ж. Плоскость; равнина. Вх. Зн. 50.
Подолітати, -та́ємо, -єте, гл. Долетѣть (о многихъ).
Почати, -ся. Cм. починати, -ся.
Сімдесят, -ти числ. Семьдесятъ. Чорт сімдесят пар постолів стоптав, поки їх докупи зібрав. Ном. № 9023.
Чапура, -ри, ж. = чапля. Вх. Пч. II. 8.
Нас спонсорують: