Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кракун

Кракун, -на, м. Воронъ. Вх. Зн. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАКУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАКУН"
Боязний, -а, -е. = боязкий К. МХ. 17.
Захотитыся, -хочеться, гл. безл. = захтитыся. Сыдивъ, сыдивъ, ажъ спаты зохотилося. Ка Др. 207.
Згада́ти, -ся. Cм. згадувати, -ся.
Зговори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Разговориться. Зговорились удівці, а сидячи в кабаці: лучча жінка первая, а ніж тая другая. Гадяч. у.
Кукурікання, -ня, с. Пѣніе пѣтуха.
Надча́листий, -а, -е. = наддуристий. Вх. Зн. 39.
Осаул, -ла, м. = осавул.  
Переумити, -млю, -миш, гл. Заставить измѣнить свое мнѣніе. Хоч мене ніхто не переумить... МВ. ІІ. 124.
Побадьорнішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться бодрѣе. Мир. ХРВ. 257.
Сірник, -ка, м. Спичка зажигательная. Ум. сірничок. Засвітив самопальпий сірничок. Рудч. Ск. II. 180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАКУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.