Відбріхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. відбрехатися, -шуся, -шешся, гл. Отдѣлываться ложью, оправдываться, оправдаться при помощи лжи, вывернуться изъ бѣды ложью. Прийшовши додому, тяжко їй було відбріхуватись перед матір'ю, що не принесла ягідок; бо зроду не брехавши ні в чім, не знала як і викрутитись. Брехнею не відбрешешся.
Здохлени́на, -ни, ж. Дохлятина, мясо дохлой скотины.
Зручність, -ности, ж. Ловкость.
Манджа́ти, -жа́ю, -єш, гл. Поспѣшно идти. Я п'ять грошей розміняю, десять пожинаю, на Вкраїні дівчинонька, до неї манджаю.
Передихнути, -ну́, -не́ш, гл. Передохнуть.
Перемацати, -цаю, -єш, гл. Перещупать.
Тютю меж. = тю. Тютю на тебе.
Хуртеча, -чі, ж. = хурта = хуртовина 1. На дворі було хуртеча та метелиця мете. На дворі мете хуртеча, ліпе сніг в вікно.
Шабатувати, -ту́ю, -єш, гл. Рвать, разрывать. І кинувся межи стадо, телицю вбиває (лев), пазурами шабатує, шкуру іздирає.
Шилюдистий, -а, -е. . шилюди́сті уставки Родъ вышивки въ сорочкѣ.
