Відкидати 1, -даю, -єш, сов. в. відкинути, -ну, -неш, гл. 1) Откидывать, откинуть, отбрасывать, отбросить. Лопатою нечисть відкидають. 2) Отвергать, отвергнуть. Не відкидай Лого прохання. 3) відкинути ноги. Умереть. Як не мудруй, а вмерти треба!... Ори і засівай лани, коси широкі перелоги і грошики за баштани лупи, — та все одкинеш ноги. Иногда это значить лишь лежать сильно утомленнымъ, обезсиленнымъ. Cм. відкидати. 4) Отворять, отворить. Одкинула двері, держить настежі. Одкинула заслонку. 5) — на сито. Отцѣживать, отцѣдить на сито.
Наме́сти́ Cм. намітати.
Пічкатий, -а, -е. Объ овцѣ: съ пічкою на ухѣ. Cм. пічка.
Понос, -су, м. Рожденіе (у животныхъ). У свині два поноси в літо.
Послатися, -стелюся, -лешся, гл.
1) Приготовить постель. Послались долі і лягли. Як послався, так і виспався.
2) Простлаться, разостлаться. І падає, і по землі постлались ті коси білі.
Сокупний, -а, -е. Совмѣстный. Ой лучче нам, подружечко, сокупного жениха мати.
Трачення, -ня, с. Расходъ.
Хороство, -ва, с. Пригожесть. Що по тому хоростві, як не вміє жати? Ой, мати моя, що ти гадала, шо мені світ зав'язала? Ци на хороство, ци на багацтво, ци на хорошу вроду?
Чабер, -бра, м. Раст. Satureja hortensis L.
Чо Сокращенное чого (Cм.). Чо хочеш?
