білесенький
Білесенький, -а, -е. 1), Ум. отъ білий. 2) біленька неділя. Страстная недѣля. Похвала похвалиться, а вербна поставиться, а біленька й побілить. 3) біленька нехворощ. Раст. степная полынь, Artemisia pontica.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 64.
Том 1, ст. 64.