Бовкати, -каю, -єш, гл.
1) Звонить отрывисто: ударять (въ колоколъ). Бовкає дзвін у неділю. Чуємо, що бовка дзвін, та не знаємо, де він.
2) Говорить необдуманно. Нехай хоч жінки ледачі посоромляться, а то ще й при йому инший таке пробовкне, щоб їх лиха година бовкала.
Дійсно нар. = Дійсне.
Маля́рство, -ва, с. Живопись. Він велику силу у малярстві знає.
Морга́ння, -ня, с. Морганіе, миганіе.
Нагу́то́рити, -рю, -риш, гл. Наболтать, наговорить пустяковъ.
Предці, предця, нар. Однако, тѣмъ не менѣе. Бо не всі ся пани родять, предці до щастя приходять.
Принудити, -джу́, -диш, гл. Истомить, истомить тоской. Уже мене упинила чужая дитина: і рученьки зв'язала, гулять не пустила і серденько принудила.
Проциндрювати, -рюю, -єш, сов. в. проци́ндрити, -рю, -риш, гл. Проматывать, промотать, спустить. Грошей вчора він проциндрив шось не трохи.
Розверещатися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Раскричаться.
Сестрична, -ної, ж. = сестріниця.
