Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білоголовий

Білоголовий, -а, -е. Съ русой или сѣдой головой. Ум. білоголовенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОГОЛОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОГОЛОВИЙ"
Борня, -ні, ж. Борьба. Левч. 6.
Долі́ніж нар. Ногами внизъ къ землѣ.
Запа́сти 2, -ся. Cм. западати, -ся.
Зв'яли́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Увянуть, завянуть. Серце моє зсохло, зв'ялилося за сином, що у москалі віддано. Камен. у.
Згусува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Заупрямиться, заартачиться. Згусувалися коні. Вх. Лем. 418.
Знеславити Cм. знеславлювати.
Ма́ківочка, -ки, ж. Ум. отъ маківка.
Набли́жувати, -жую, -єш, гл. = наближати. Наближує пальці ті до дитинки. Чуб. III. 84.
Раювати, -юю, -єш, гл. Блаженствоватъ. Грин. III. 394. К. ЦН. 230. Нехай так щасливо вікує, наче раює. Г. Барв. 310.
Хляп! меж. Хлопъ! Также выражаетъ ударъ. Хляп по пиці одного й другого. ЕЗ. V. 201.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОГОЛОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.