Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідашка

Бідашка, -ки, ж. Ум. отъ бідаха.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДАШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДАШКА"
Бит, -та, м. Драка. Такий меж їми був бит, що обидва на місті зістались. Черном.
Метла́стий, -а, -е. = мітластий. Метласта борода. К. ЦН. 224.
Плавати, -ваю, -єш, гл. Плавать. Ой плавали утенята по тім боці ставу. Мет. 83.
Повстання, -ня, с. Возстаніе. Левиц. І. 146.
Примхати, -хаю, -єш, гл. Прихотничать, капризничать. Почне він примхати. МВ. ІІ. 108.
Просушувати, -шую, -єш, сов. в. просуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Просушивать, просушить.
Процвірчати, -чу́, -чи́ш, гл. О сверчкѣ: протрещать. Усю ніч процвірчав цвіркун.
Скатертьовий, -а, -е. Относящійся къ скатерти. Волч. у.
Хронт, -ту, м. Фронтъ. Як ти осмілився, сякий-такий, з хронту виходить? Стор.
Чоловіколюбець, -бця, м. Человѣколюбецъ. Отче владиче, архимандриче, чоловіколюбче! Чуб. V. 1167.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДАШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.