Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідота

Бідота, -ти, ж. 1) = біднота 1. Коли кого вбачав я без одежі, на холоді та на дощі в бідоті К. Іов. 67. 2) = біднота 2. Сим. 235.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДОТА"
Абшитува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Давать отставку, увольнять.
Бідняство, -ва, с. = бідність = біднівство. Дома він кинув таке бідняство, а застав — уже ї всьо. Гн. II. 174.
Відмінятися, -няюся, -єшся, сов. в. відміни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Измѣняться, измѣниться. Пора, мати, дочку віддати, голос відмінився. Чуб.
Жбух! меж. обозначающее вливаніе чего-либо сразу въ большомъ количествѣ. Желех.
Забендюгува́ти, -гу́ю, -єш, гл. О возѣ съ снопами, сѣномъ: придавить сверху положенной жердью (рублё́м). Понакладали вози (снопами), забендюгували, ушнурували. Мир. ХРВ. 229.
Коритарь, -ря́, м. Дѣлающій корита. Шух. і. 248.  
Наді́їця, -ці, ж. Ум. отъ наді́я.
Сіриця, -ці, ж. Раст. Nardus stricta. Вх. Пч. II. 33.
Слишка, -ки, ж. 1) Слухъ, вѣсть. У нас така пройшла слишка, що вона вмерла. Верхнедн. у. 2) мн. Родъ дѣтской игры. Ив. 39.
Шелегейдик, -ка м.? Бісові шелегейдики. Ном. № 14289.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.