Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідота

Бідота, -ти, ж. 1) = біднота 1. Коли кого вбачав я без одежі, на холоді та на дощі в бідоті К. Іов. 67. 2) = біднота 2. Сим. 235.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДОТА"
Багряний, -а, -е. = Багровий.
Драпа́к, -ка́, м. см. дряпак.
Затьо́н, -ну, м. 1) Упрямый, неподатливый человѣкъ. Черк. у. 2) Зарубка. Нурка з затьонами на кінцях. О. 1862. V. Кух. 39.
Зла́гідливо и злагіднонар. Согласно, мирно. Злагідно живуть собі з жінкою. Камен. у.
Курінний, -а, -е. 1) Шалашный. 2) Относящійся къ запорожскому куріню. отаман курінний. Начальникъ части запорожскаго войска. Cм. курінь 3. Хведора Безрідного, отамана курінного постріляли, порубали. АД. І. 248. Часто вмѣсто, отаман курінний говорится просто курінний. Оставили на мої руки товариша — занедужав у їх курінний. К. ЧР. 207.
Ми́кати, -каю, -єш, гл. 1) Дергать, рвать, таскать; вырывать, выдергивать съ корнемъ. Здається... микав би за коси. Люде бачили, що вони микали пшеницю, та й досвідчили. Камен. у. Такий уродив маленький ячмінь, що косою не зачепиш, — доводиться микати Анан. у. 2) Мыкать, чесать пеньку или ленъ для пряжи. Микати мичку. Вас. 200. 3) микати губами. Шевелить губами.
Підра, -ри, підря, -рі, ж. 1) (підра). Чердакъ для храненія сѣна, сѣновалъ. Вх. Зн. 51. 2) мн. Закоулки, сокровенныя мѣста. О, уже, пішла скрізь по підрах! Усе вилазила. А шо найшла? Херс. у. Слов. Д. Эварн. Нишпорив по підрях. Cм. подря.
Росквилитися, -люся, -лишся, гл. Распищаться, раскричаться (о чайкѣ, соколѣ).
Тинятися, -ня́юся, -єшся, гл. Слоняться, шататься. Пішла мати тиняючись, по під тинню валяючись. Грин. III. 381. Тиняється, як кобиляча душа. Полт. Мені шаноба скрізь була, бо я без діла не тиняюсь. Гліб. Тиняюся од села до села, а тепер іду в Полтаву. Котл. Н. П. 383.
Угадувати, -дую, -єш, сов. в. угада́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Угадывать, угадать, отгадывать, отгадать, догадываться, догадаться. Так і циган угадував, що завтра буде хоч дощ, хоч сніг, хоч сояшно. Ном. № 6515. Вгадай мені, мати, сей сон. Макс. Божих сил не можна вгадать. Ном. № 31. Я вгадував, що щось буде. Шевч. 101. Чи такий же він?... Хиба по собі вгадуєш. Св. Л. 293. 2) Узнавать, узнать. Добри-вечір — кажу — чи вгадали мене? О. 1862. X. 7. Живо його вгадав і каже: здоров, свату. Грин. І. 106. З) Замѣчать, замѣтить. Довго сиділа я у садку, не вгадала, як і зіроньки поховались. О. 1862. X. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.