Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідота

Бідота, -ти, ж. 1) = біднота 1. Коли кого вбачав я без одежі, на холоді та на дощі в бідоті К. Іов. 67. 2) = біднота 2. Сим. 235.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДОТА"
Австрия́т, -та, м. = Австрия́к. ЗОЮР. ІІ. 40.
Закарлю́чка, -ки, ж. Ум. отъ закарлюка.
Захлыпаты, -паю, -ешъ, гл. Заплакать, начать всхлипывать. Ти молодыци, що спивалы и казылысь, захлыпалы. Стор. МПр. 55.
Захрупаты, -паю, -ешъ, гл. 1) = захрумкаты. 2) = захрущаты.
Істотне нар. Дѣйствительно; точь-въ-точь. Я не зрікаюсь: коні істотне були в шкоді. Могил. у.
Листоно́ша, -ші, м. Почтальонъ.
Напру́га, -ги, ж. Напряженіе.
Обсі́сти. Cм. Обсіда́ти.
Пригрудча, -чати, с. Грудной ребенокъ. Пирят. у.
Шовкунець, -нця, м. Сапожный инстручентъ = токмачка. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.