Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідота

Бідота, -ти, ж. 1) = біднота 1. Коли кого вбачав я без одежі, на холоді та на дощі в бідоті К. Іов. 67. 2) = біднота 2. Сим. 235.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДОТА"
Бескедина, -ни, ж. Крутой горный обрывъ. Желех.
Ганчірник, -ка, м. Тряпичникъ. Желех.
Ґаздува́ння, -ня, с. Хозяйничанье.
Зрідка нар. Рѣдко, не часто, не густо. Ох і гаю мій, гаю, розсаджений зрідка. Чуб. V. 647.
Кубрик, -ка, м. Боченокъ. Любеч.
Паннуня, -ні, ж. Ум. отъ панна.
Пірити, -рю, -риш, гл. 1) О дождѣ: сильно лить = піжити 1. А на дворі дощ такий пірить. О. 1862. VIII. 40. 2) Бить, колотить. Грин. III. 446.
Разуразній, -я, -є. Безпрерывный, безпрестанный. Рк. Левиц.
Самопіч, -печі, ж. Эпитетъ квашни въ сказкахъ: сама пекущая. Чуб. II. 38. Узяв діжу-самопіч. Чуб. II. 38.
Християночок, -чка, м. Ум. отъ християн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.