Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бісурманець
бісяка
біхреса
бічечок
бічи
бічко
бічний
бічок
біючий
біяк
біяти
блават
блаватас
блаватний
блаватус
блавучити
благаний
благання
благати
благатися
благач
благащий
благий
благо
благовірний
благовісний
благовісник
благовіст
благовістити
благовіщення
благовіщний
благодар
благодатний
благодатно
благодать
благоподобно
благополучний
благополучно
благородний
благородність
благословенний
благословення
благословенство
благословити
благословляти
благословлятися
благостинний
благостиня
благость
благочестивий
благочестя
благочинний
благочинник
благуватий
благузнити
благунка
благущий
блаженний
блаженство
блажитися
блажчий
блазен
блазенство
блазенський
блазень
блазеня
блазник
блазнити
блазнитися
блазнувати
блазнюк
блазнюха
блазнючка
блазня
блакит
блакитний
блакитніти
блакить
блам
бламанка
бланений
бланя
бланяр
блатнарь
блевіт
блевузнити
блезно
блейвас
блейвасовий
блекитець
блекіт
блеклий
блекнути
блекот
блекота
блекотати
блекотиця
блекотора
блекоторя
блендати
блеск
блескітка
блескотіти
блеснути
блехувати
блешня
блещі
блеяти
бливесенько
блигий
блигом
блигомий
ближній
ближчати
ближче
ближчий
близ
близенний
близень
близенький
Блим меж., выражающее мерцаніе, появленіе и исчезновеніе свѣта, миганіе, сверканіе глазами.
Ґля́ґа́ти, -ґаю, -єш, гл. Створаживать молоко. Гол. І. Вступл. 700.
Заорандува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Заарендовать, взять въ аренду. Іще ж то жиди-рандарі у тому не перестали: на славній Україні всі козацькі торги заорандували. АД. II. 21.
Здекретува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Опредѣлить, назначить. Яку б кару ледачому пакостникові здекретувати? К. ЧР. 272.
Зябрій Cм. зюбрій.
Набрі́вник, -ка, м. Дѣвичій головной уборъ изъ краснаго или чернаго плису или бархату, также изъ парчи, — родъ широкаго обруча, расширеннаго спереди, охватывающаго голову. Лохв. и Гадяц. у. Сл. Д. Эварн.
Окапини, -пин, ж. мн. То, что течетъ со свѣчи.
Понижувати, -жую, -єш, гл. = понижати. Понижують високу природу поета до низьких ідеалів своїх. К. ХП. 23.
Процвіт, -ту, м. Цвѣтеніе, расцвѣтаніе, процвѣтаніе. Желех. Пророкував їй (українській мові) новий процвіт, нову красу й силу. К. ХП. 116.
Темносиній, -я, -є. Темносинє небо. Левиц. І.
Нас спонсорують: