Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бісурманець
бісяка
біхреса
бічечок
бічи
бічко
бічний
бічок
біючий
біяк
біяти
блават
блаватас
блаватний
блаватус
блавучити
благаний
благання
благати
благатися
благач
благащий
благий
благо
благовірний
благовісний
благовісник
благовіст
благовістити
благовіщення
благовіщний
благодар
благодатний
благодатно
благодать
благоподобно
благополучний
благополучно
благородний
благородність
благословенний
благословення
благословенство
благословити
благословляти
благословлятися
благостинний
благостиня
благость
благочестивий
благочестя
благочинний
благочинник
благуватий
благузнити
благунка
благущий
блаженний
блаженство
блажитися
блажчий
блазен
блазенство
блазенський
блазень
блазеня
блазник
блазнити
блазнитися
блазнувати
блазнюк
блазнюха
блазнючка
блазня
блакит
блакитний
блакитніти
блакить
блам
бламанка
бланений
бланя
бланяр
блатнарь
блевіт
блевузнити
блезно
блейвас
блейвасовий
блекитець
блекіт
блеклий
блекнути
блекот
блекота
блекотати
блекотиця
блекотора
блекоторя
блендати
блеск
блескітка
блескотіти
блеснути
блехувати
блешня
блещі
блеяти
бливесенько
блигий
блигом
блигомий
ближній
ближчати
ближче
ближчий
близ
близенний
близень
близенький
Заїда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. заї́сти, -ї́м, -їси́, гл. 1) Заѣдать, заѣсть. Любощів ні заїсти, ні запити, ні заспати. Г. Барв. 449. 2) Заѣдать, заѣсть, загрызть (кого). 3) Губить, погубить, не дать жить. Чи я в тебе, моя мати, увесь хліб поїш, що ти мене, моя мати, та навік заїла. Мет. Старий став я: літа мої вороги заїли. К. Псал. Світ мені зав'язав, заїв мій вік рожевий. Г. Барв. 4) Захватывать, захватить (чужое добро). Одні в одних достатки заїдають. К. ЦН. III. Он мого полтинника заїла... А мого карбованця... Мир. Пов. І. 131.
Закопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) О дѣтяхъ: побѣжать мелкими шажками. 2) О лошадяхъ: побѣжать съ быстрымъ топотомъ. Закопотіли коні. К. ЧР. 154. Ущухло поле. Тільки коні закопотіли там то там. Греб. 343.
Каліво, -ва, с. 1) Кустъ картофеля. Картопля сеє літо не вродила: потроху пуд калівом. Черниг. у. Оце три каліва викопала. Черниг. у. 2) О коноплѣ, льнѣ: половина повісма. Черниг. у.
Перевіз, -возу, м. 1) Перевозъ, перевозка. За морем вовк три гроші та руб перевозу. Ном. № 10574. 2) Переправа. КС. 1883. IV. 737. Ой пішли чумаки в дорогу, дійшли вони до перевозу. Чуб. V. 1039.держати. Перевозить черезъ рѣку. Дівка Ориночка перевіз держала. Мет. 333. 3) Родъ игры: бросаніе камешковъ такъ, чтобы они скакали рикошетомъ по водѣ. Сим. 26.
Плиг II, -гу, м. Прыжокъ. з пли́гу збитися. Сбиться съ толку, спутаться. Еней од страху з плигу збився. Котл. Ен. II. 30.
Потопний, -а, -е. Относящійся къ потопу. Із небес потопні води. К. МБ. XI. 157.
Пошепки нар. Шепотомъ. Пошепки сказала. Г. Барв. 510. Розмовляють собі пошепки. Камен. у.
Прокахикати, -каю, -єш, гл. Прокашлять сухимъ кашлемъ.
Пхати, пхаю, -єш, гл. 1) Пихать, толкать. Чого ти так мене, паскудо, в боки пхаєш? Греб. 2) Впихивать. І страву всякую без мови в голодний пхали все куток. Котл. Ен. І. 11.
Решетище, -ща, с. Ободъ въ рѣшетѣ.
Нас спонсорують: