Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бісурманець
бісяка
біхреса
бічечок
бічи
бічко
бічний
бічок
біючий
біяк
біяти
блават
блаватас
блаватний
блаватус
блавучити
благаний
благання
благати
благатися
благач
благащий
благий
благо
благовірний
благовісний
благовісник
благовіст
благовістити
благовіщення
благовіщний
благодар
благодатний
благодатно
благодать
благоподобно
благополучний
благополучно
благородний
благородність
благословенний
благословення
благословенство
благословити
благословляти
благословлятися
благостинний
благостиня
благость
благочестивий
благочестя
благочинний
благочинник
благуватий
благузнити
благунка
благущий
блаженний
блаженство
блажитися
блажчий
блазен
блазенство
блазенський
блазень
блазеня
блазник
блазнити
блазнитися
блазнувати
блазнюк
блазнюха
блазнючка
блазня
блакит
блакитний
блакитніти
блакить
блам
бламанка
бланений
бланя
бланяр
блатнарь
блевіт
блевузнити
блезно
блейвас
блейвасовий
блекитець
блекіт
блеклий
блекнути
блекот
блекота
блекотати
блекотиця
блекотора
блекоторя
блендати
блеск
блескітка
блескотіти
блеснути
блехувати
блешня
блещі
блеяти
бливесенько
блигий
блигом
блигомий
ближній
ближчати
ближче
ближчий
близ
близенний
близень
близенький
Дознава́ти, -наю́, -є́ш, сов. в. дозна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Узнавать, узнать, разузнавать, разузнать. Треба піти до кузні дознати, чи віз уже готовий. Зміев. у. Ніхто не може дознати Божої тайни. Чуб. ІІІ. 366. Ой коли б же я дознала свою гірку долю, не пішла б же я і заміж, не пішла б ніколи. Мет. 307. Да́ти му́дрости дозна́ти. Исполнить мудростью. Святого Бога просить-хвалить, щоб дав їм мудрости дознати, — гетьмана доброго обрати. Шевч. 234. 2) Узнавать, узнать, испытывать, испытать, извѣдывать, извѣдать. Дознавали наші предки тяжкої наруги. К. Досв. 16. Ми родимось турботи дознавати. К. Іов. 11. Під час пригоди дознати приятеля. Ном. стр. 289, № 9528. Cм. Дізнава́ти.
Омлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. омліти, -лію, -єш, гл. Обомлѣвать, обомлѣть. За ним Морозиха з жалю омліває. Мет. 412.
Переплатка, -ки, ж. Ум. отъ переплата.
Попів 2, -пова, -ве Принадлежащій попу. Чиї ворота минеш, а попових не минеш. Ном. № 216.
Попорати, -ра́ю, -єш, гл. Убрать, привесть въ должный видъ, порядокъ. Попорали коні. Н. Вол. у.
Свинуватий, -а, -е. Поступающій по свински. Як би не був свинуватий, то би не був багатий. Фр. Пр. 93. Свинуватий чоловік. Камен. у.
Сутужний, -а, -е. Тяжелый, трудный, суровый. Чом ти, гаю, не зеленієш? Як я маю зеленіти: була зіма сутужная. АД. І. 78.
Твердючий, -а, -е. Очень твердый. Лубен. у.
Флигон, -на, м. = флов. Угор.
Чернява, -ви, ж. Чернь, толпа народа. Вх. Лем. 482.
Нас спонсорують: