Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бісурманець
бісяка
біхреса
бічечок
бічи
бічко
бічний
бічок
біючий
біяк
біяти
блават
блаватас
блаватний
блаватус
блавучити
благаний
благання
благати
благатися
благач
благащий
благий
благо
благовірний
благовісний
благовісник
благовіст
благовістити
благовіщення
благовіщний
благодар
благодатний
благодатно
благодать
благоподобно
благополучний
благополучно
благородний
благородність
благословенний
благословення
благословенство
благословити
благословляти
благословлятися
благостинний
благостиня
благость
благочестивий
благочестя
благочинний
благочинник
благуватий
благузнити
благунка
благущий
блаженний
блаженство
блажитися
блажчий
блазен
блазенство
блазенський
блазень
блазеня
блазник
блазнити
блазнитися
блазнувати
блазнюк
блазнюха
блазнючка
блазня
блакит
блакитний
блакитніти
блакить
блам
бламанка
бланений
бланя
бланяр
блатнарь
блевіт
блевузнити
блезно
блейвас
блейвасовий
блекитець
блекіт
блеклий
блекнути
блекот
блекота
блекотати
блекотиця
блекотора
блекоторя
блендати
блеск
блескітка
блескотіти
блеснути
блехувати
блешня
блещі
блеяти
бливесенько
блигий
блигом
блигомий
ближній
ближчати
ближче
ближчий
близ
близенний
близень
близенький
Вибуртувати, -тую, -єш, гл. Вырыть. Собака гребеться, гребеться... Там таку яму вибуртував! Пирят. у.
Запозива́тися, -ва́юся, -єшся, гл. Начать судиться, завести тяжбу. Не запозиваться ж йому з магнатом. Стор. І. 189.
Засоло́джувати, -джую, -єш, сов. в. засолоди́ти, -джу́, -диш, гл. Подслащивать, подсластить.
Звлада́ти, -да́ю, -єш, гл. Совладать. З серцем не звладаю, коли Петро не мій буде, то смерть загадаю. Котл. (1874). 336.  
Зголодні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Проголодаться. МУЕ. III. 47. Вже й коні потомили і зголодніли сами. Рудч. Ск. II. 62. Чого той мировий не где? — люде зголодніли вже. Камен. у. Лис зголоднів так, шо вже їсти хоче. Грин. II. 5.
Зміястий, -а, -е. Змѣевидный. Отари нівечив зміястими стрілами. К. Псал. 181.
Келієчка и келійка, -ки, ж. Ум. отъ ке́лія.  
Натерпітися, -плю́ся, -пишся, гл. Натерпѣться. Вже лихого ми натерпілись доволі. Левиц. І. 282.
Недуга, -ги, ж. Болѣзнь, недугъ. Не смерть страшна, а недуга. Ном. № 8154. у недузі лежати. Быть, лежать больной. Там Маруся в недузі лежала. Грин. III. 234. Я аж два дні пролежала в недузі. Г. Барв. 299.
Помильне, -ного, с. Плата посланному отъ мили.
Нас спонсорують: