Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвістний
безвістно
безвість
безвітря
безвічний
безвічно
безвладний
безвладність
безводній
безволосий
безвтішний
безвусий
безвухий
безгласний
безглуздий
безглуздіти
безглуздя
безгодівля
безголовий
безголов'я
безголосий
безгоміння
безгривий
безгрішний
безгрішшя
безгрошев'я
безгубий
безгузий
безґрунтий
безґрунтовний
безґрунтовно
безденний
бездзвінний
бездзвінно
бездиханний
безділля I
безділля II
бездільний I
бездільний II
бездільник
бездільність
бездітний
бездітник
бездітниця
бездітність
бездіяльний
бездоганний
бездоганність
бездоганно
бездолець
бездолля
бездольний
бездольник
бездольниця
бездольність
бездомок
бездонний
бездоріжжя
бездрик
бездровня
бездров'я
бездухий
бездушний
беземстний
безецний
безецник
безецність
безецно
безжалісливий
безжалісний
безживний
безживність
безжурний
безжурно
беззаконний
беззаконник
беззаконно
беззаконня
беззаконство
беззахистний
беззащитний
беззбройний
безздоровний
безздоров'я
безземельний
безземельник
беззубий
безименка
без'їжжя
безкарний
безкарність
безкарно
безкебетний
безкебеття
безклепкий
безклопотний
безклопоття
безклубий
безколірний
безконечне
безконечний
безконечник
безконечниця
безконешний
безконешник
безконешниця
безкоровайний
безкоровайчук
безкосий
безкостий
безкраій
безкрайний
безкрайність
безкрилий
безкритичний
безкритичність
безлад
безладдя
безладний
безладній
Вигідка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вигода. 2) = вигіддя. Ка' він, що бідою погано їздити, а мені здається, що така вигідка, що куди на світі. Канев. у. 3) Телѣжка на двухъ колесахъ, одноколка. Приїздив вигідкою. Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).
Відміняти, -няю, -єш, сов. в. відміни́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Перемѣнять, перемѣнить, измѣнять, измѣнить. Природу тяжко одмінити. Ном. № 3208. відмінило. Перемѣнилось. Вчора був великий мороз, а сьогодня відмінило. 2) Покупать, купить и поставить восковую свѣчу въ церкви. Відміню святій Покрові свічку дорогую і на корогов до церкви двісті подарую. Мкр. Н. 14. Відмінила свічечку за копієчку. Ном. № 12832. У Кулиша не только о свѣчкѣ, а вообще подарить, пожертвовать. Псалтирщик шість неділь псалтир читав, а за те йому покійного батька свиту відмінили і хустку, і малахай. ЗОЮР. II. 287. 3) Выкупать, выкупить изъ неволи. Турчин-турчинойку, не губь мене молодойку: їде мамця відмінити. АД. І. 100.
Воларити, -рю, -риш, гл. Быть пастухомъ воловъ. Вх. Зн. 7.
Голя́ I, (-лі ж?) Обнаженная вершина горы. Вх. Лем. 404.
Довко́ла нар. Вокругъ. Обступили ковані коні довкола. О. 1862. IV. 31.
Ладка, -ки, ж. 1) Оладья. Млинець лодку посватав. ЗОЮР. II. 27. 2) Преимущественно во мн. Ладонь, ладоша. (Дѣтск. слово). плескати у ладки. Бить въ ладоши. Сидить баба на березі, лодками сплеснула. Чуб. V. 845. Лодки, ладки, а де були? — В бабки. Ном. № 9264. Ум. ладоньки, ладочки, ладошки, ладусі, ладусеньки, ладусики. А в ніженьки — ходусеньки, а в рученьки — ладусеньки. Мет. 2. Ладки-ладусі, а де були? — В бабусі. Ном. № 9264.
Навороча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = навертати. Бий, сину, бий, бий, научай, — на свій розум наворочай. Грин. III. 308.
Навспи́ньки, навспи́нячки, нар. Ha цыпочкахъ. Аж навспиньки стає, виглядає дівчину. Черк. у. Потюпав наш пан писарь, ходючи перед справником навспинячки. Кв. II. 217.
Наспоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. наспори́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, запасать, призапасить. Желех. 2) Доставлять, доставить, снабжать, снабдить въ изобиліи. Вх. Зн. 40.
Позаручувати, -чую, -єш, гл. Обручить (многихъ).
Нас спонсорують: