Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвістний
безвістно
безвість
безвітря
безвічний
безвічно
безвладний
безвладність
безводній
безволосий
безвтішний
безвусий
безвухий
безгласний
безглуздий
безглуздіти
безглуздя
безгодівля
безголовий
безголов'я
безголосий
безгоміння
безгривий
безгрішний
безгрішшя
безгрошев'я
безгубий
безгузий
безґрунтий
безґрунтовний
безґрунтовно
безденний
бездзвінний
бездзвінно
бездиханний
безділля I
безділля II
бездільний I
бездільний II
бездільник
бездільність
бездітний
бездітник
бездітниця
бездітність
бездіяльний
бездоганний
бездоганність
бездоганно
бездолець
бездолля
бездольний
бездольник
бездольниця
бездольність
бездомок
бездонний
бездоріжжя
бездрик
бездровня
бездров'я
бездухий
бездушний
беземстний
безецний
безецник
безецність
безецно
безжалісливий
безжалісний
безживний
безживність
безжурний
безжурно
беззаконний
беззаконник
беззаконно
беззаконня
беззаконство
беззахистний
беззащитний
беззбройний
безздоровний
безздоров'я
безземельний
безземельник
беззубий
безименка
без'їжжя
безкарний
безкарність
безкарно
безкебетний
безкебеття
безклепкий
безклопотний
безклопоття
безклубий
безколірний
безконечне
безконечний
безконечник
безконечниця
безконешний
безконешник
безконешниця
безкоровайний
безкоровайчук
безкосий
безкостий
безкраій
безкрайний
безкрайність
безкрилий
безкритичний
безкритичність
безлад
безладдя
безладний
безладній
Гарба, -би, ж. 1) Большая телѣга на высокихъ колесахъ, арба. Мкр. Н. 2) Телѣга на двухъ колесахъ. О. 1862. V. Кух. 37. Ум. гарбичка. Тією гарбичкою я по сіно їздив. Екатер. у.
Ліси́ця, -ці, ж. = лісунка? Шух. І. 43.
Мерля́тина, -ни, ж. 1) Специфическій запахъ животнаго: собачій, козлиный. Мнж. 185. 2) Мездра, мездрина. Мнж. 185.
Побрязкач, -ча, м. = побренькач. Аби були побрязкачі, то будуть і послухачі. Ном. № 5431.
Поточитися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Покачнуться, зашататься (о человѣкѣ). Куди не піпхнуть, туди й поточишся. Ном. № 10689. Турн перший зацідив Енея, що з пліч упала і керея, Еней був поточивсь назад. Котл. Ен. 2) Броситься, побѣжать, поплыть. Поточились із хати не озираючись. Кв. Півень кинувся йому в лице; поросята та индики поточились під ноги. Левиц. І. Щука плеснула хвостом да й поточилась на дно, а далі виплила. Чуб. II. 112.
Припудити, -джу, -диш, гл. 1) Притащить. Припудив такий мішок вівса, що здається треба добрих двох. 2) Напугать. Хлоп'я крало яблука, а я як припудив його, то воно аж п'ятами накивало.
Ровта, -ти, ж. Отрядъ войска. А ймуть ровти ізбірати, за нами гонити, а ми будем з файнов любков мед горівку пити. Лукаш. 136.
Роспадатися, -даюся, -єшся, сов. в. роспастися, -дуся, -дешся, гл. 1) Распадаться, распасться, разсыпаться, разсыпаться. Під припечком воду брала, гречаники розчиняла. Чому мені не вдалися, аж на троє роспалися? Чуб. V. 1173. Панич порізав кавуна на скибки.... скибки роспалися і з середини випав червоний вовк. Левиц. Пов. 229. Ад в порох роспався. Чуб. III. 25. Так то вже побивалась нещаслива, що й кам'яне б серце распалось. МВ. І. 74. 2) Только несов. в. Усердствовать, стараться изо всѣхъ силъ что либо дѣлать, доказывать и пр. Брехня сьому, єй же то Богу брехня! — так распадалась Ївга, вже осмілившись зовсім. Кв. II. 249. Хазяїн аж роспадається, так статкує коло хазяйства. Рк. Левиц.
Турмонька, турмочка, -ки, ж. Ум. отъ турма.
Українофильський, -а, -е. Украинофильскій.
Нас спонсорують: