Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідашний

Бідашний, -а, -е. = Бідолашний. Трава сніжечком біленьким припала, бідашний степ став сумувать. Греб. 387.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДАШНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДАШНИЙ"
Горільча́ний, -а, -е. 1) Водочный. Там бочка горілчана. Ном. № 8628. Не любить бджола й духу горільчаного. Сим. 202. 2) Горільча́ний брат. Собутыльникъ. Черк. у.
Гроба́рь, -ря́, м. Могильщикъ, гробокопатель. Вх. Зн. 51. Дістали від гробаря кістку з мерця. ЕЗ. V. 186. Була раз холера, і вмірало дужо людей. Так гробар дужо мусів гробів копати. Гн. II. 254.
Жва́во нар. Живо, подвижно. Жваво метнулись до роботи. Полт. г. Дивиться жваво. МВ. ІІ. 81. Ум. жвавенько, жвавесенько.
Зажи́мки, -мок ж., мн. Складки отъ неправильнаго покроя одежды. Павлогр. у.
Оздобити, -блю, -биш, гл. Украсить.
Пискавець, -вця, м. Раст. Hypochaeris uniflora. Шух. І. 20.
Піддружий, -жого, м. На свадьбѣ помощникъ дружка. КС. 1883. II. 380. Маркев. 129. Поперев'язували дружка і піддружого рушниками довгими. Кв.
П'ятиліток, -тка, м. Пятилѣтній мальчикъ. Желех.
Самоходник, -ка, м. Въ сказкѣ эпитетъ сказочнаго быстроногаго бычка. Чуб. II. 241.
Шіснадцятий числ. Шестнадцатый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДАШНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.