Бабуся, -сі, ж. Ум. отъ баба. Бабушка. Ум. бабусенька, бабусечка.
Валашайник, -ка, м. = валашал.
Витопцювати, -цюю, -єш, гл. = ви́тупати 2. Цілу ніч на ногах було витопцює покійна коло людей.
Водонька, -ки, ж. Ум. отъ вода.
Дружи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Дружить. З москалем дружи, а камінь за пазухою держи. 2) Поступать по дружески. Другу дружи, а другого не гніви. 3) Женить или отдавать замужъ. Тому сина женити.... тому дочку дружити. 4) — собі. Брать въ жены. В тебе сини в царя служать, царівочку собі дружать, в царя дочку заручили та й додому пригостили. Ум. дружи́тоньки. Мої любі вечерниченьки! Вже ж бо мі на вас не ходитоньки, з панянками не дружитоньки.
Коцюбитися, -блюся, -бишся, гл. Артачиться. То вже вірь сьому — чого ще ти коцюбишся? То ж не один хто сказав, громада вирекла.
Лепети́ця, -ці, ж. Болтунья.
Прилягати, -га́ю, -єш, сов. в. прилягти, -ля́жу, -жеш, гл.
1) Прилегать, прилечь. То приляже, то послуха, як кобзарь співає. Приліг на возі. Спочити прилягла.
2) Налегать, налечь, придавить. Туман, мамцю, туман прилягає. Ой да сирая земля ручки й ніжки прилягла.
3) Склоняться, склониться къ кому. Не приляже моє серце ніколи до його.
Скородити, -джу, -диш, гл. Бороновать передъ посѣвомъ. Він оре, скороде, конопельки сіє. Се ще вилами писано, а граблями скороджено.
Спасеник, -ка, м.
1) Спасающій свою душу, праведникъ, угодникъ.
2) Говѣльщикъ, спасающійся. Спасеники ідуть до церкви.
