В'язень, -зня, м. Узникъ; плѣнникъ; арестантъ, заключенный. Я буду сповідати в'язня.
Лася, -сі, ж. Въ загадкѣ: дорога. Лежить лося простяглася, як устане, то й неба достане.
Лойо́к, лойку, м. 1) Ум. отъ дій. Як ноги в гнойку, то й губа а лойку. 2) Раст. Ajuga genevensis.
Магала́, -ли, ж. Часть предмѣстья. На захід сонця по-за місто йде поперечний яр... Сей яр сходиться з подовжнім, що ділить Круті на дві половини — міську і не міську. Ті кутки, що за містом та за ярами, звуться: ся магала, та магала, — ніби то: ся сторона, та сторона; де хто живе, ту сторону і зве: ся магала.
Муркотій, -тія́, м. Ворчунъ.
Окріяти, -я́ю, -єш, гл. Выздоровѣть; поздоровѣть.
Поратися, -раюся, -єшся, гл.
1) Заниматься по хозяйству, стряпать; возиться. Приходить ото Охрім до Грицька у двір, а той саме у дворі порається. Деякі (молодиці) порались біля печі і кабиць, а другі шили козакам сорочки. Василь порається з деревом.
2) Одѣваться.
Розвій, -вою, м. Развитіе.
Самий, -а, -е., мѣст. Самый. Ой топи мене, моя мати, да на самеє денце. В собаках сама сила. Докатав до самого краю. Ой дай коню овса по самиї перса.
Титульний, -а, -е. Сплошь прописной. титульні букви. Канитель (типогр.)
