Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біжниця

Біжниця, -ці, ж. 1) = божниця. 2) Храмъ. Соломон біжницю ставив. Гн. І. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЖНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЖНИЦЯ"
Вечірній, -я, -є. Вечерній. Ой зійди, зійди, ти, зіронько та вечірняя. Мет. 80.
Ді́рочка, -ки, ж. Ум. отъ дірка.
Кав'ярка, -ки, ж. Прислужница въ кофейной. Желех.
Ли́тва́, -ви, ж. 1) Литва. 2) Бѣлоруссы. Ум. литвонька. Повінь, повінь, вітроньку, з Подолля на Литвоньку. Грин. III. 676.
Прісняник, -ка, м. Прѣсный хлѣбъ. Вх. Уг. 263. Cм. прісняк.
Світило, -ла, с. 1) Свѣтило. К. Бай. 156. К. Іов. 68. 2) Свѣчи церковныя. Велике диво світило. Ном. № 5537. Несуть тіло до гроба без кадила, без світила. Грин. III. 143.
Смердючка, -ки, ж. Раст. Valeriana officinalis L. ЗЮЗО. I. 140.
Суреля, -лі, ж. Берцовая кость. (Tibia) и вообще всякая длинная трубчатая кость. Въ смыслѣ: нога употреблено въ слѣдующемъ выраженіи: откидав сурелі, — т. е. протянулъ ноги, лежитъ. Ном. № 10879.
Хрунь, -ня, м. 1) Эпитетъ свиньи. (Галиц.). Желех. 2) Въ Галиціи: избиратель, продающій свой голосъ.
Цапиний, -а, -е. Козлиный. Ой у тебе, вражий діду, цапиная борода. Н. п. Ріжки цапині. Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 104). Цапиний голосок. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЖНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.