Виразний, -а, -е. Выразительный, ясный, внятный. Картав за них царів виразними словами.
Дви́хкати, -каю, -каєш, гл. Колебаться, трястись.
Допива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. допи́ти, -п'ю́, -п'є́ш, гл. 1) Допивать, допить. Не допивай, не доливай, — не будеш п'яний. Чом ви.... пива не допиваєте? 2) Пить сколько хочется. Сестро ж моя, сестро, перепеличенько, чого ізмарніло білеє личенько? Чи не допивала, чи не доїдала, чи темної нічки та й не досипляла? Сама не ззість і не доп'є, — його нагодує.
Дуча́йка, -ки, ж. Отверстіе въ верхнемъ мельничномъ жерновѣ.
Мотуза́рь, -ря́, м. Веревочникъ, дѣлающій веревки, бечевки.
Плескана, -ної, ж. Родъ кушанья: куски гречишной лемішки, обсыпанные истолченнымъ коноплянымъ сѣменемъ и изжаренные.
Позастібати, -ба́ю, -єш, гл. Застегнуть (во множествѣ). Дала їм усім, білі сорочки і новими стьонжками позастібала.
Пообкипати, -паємо, -єте, гл. То-же, что и обкипіти, но во множествѣ.
Проциганити, -ню, -ниш, гл. Циган циганча циганці проциганив.
Ухоркатися, -каюся, -єшся, гл. Умаяться. Обидві ухоркались, аж піт пройняв.