Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бокрейда
бокувати
бокури
бокша
бокшистий
бокшій
бола
болбот
болботати
болботливий
болгар
болгарка
болгарський
болгарщина
болдига
боле
болезний
болезність
болезно
болесний
болесно
болещ
болиголов
болібрюх
болізний
болізно
болізько
болісний
болісно
болість
боліти
болітце
болко
болона
болонкарь
болоння
болоночка
болотавка
болотечко
болотий
болотина
болотисько
болотище
болотний
болотнина
болотнівка
болотняний
болото
болотюга
болотяний
болотяник
болотянка
болотянок
больба
болько
болюс
болюх
болючий
болющий
боля
боляк
боляти
боляче
болячечка
болячий
болячище
болячка
болячкуватий
болящий
бо-м
бом!
бомага
бомба
бомбарь
бомбовка
бомбувати
бомбулька
бомкати
бомок
бондаренко
бондаренчиха
бондарець
бондарик
бондарисько
бондариха
бондарище
бондарівна
бондарка
бондарня
бондарство
бондарський
бондарча
бондарченя
бондарчук
бондарь
бондарювання
бондарювати
бондарюга
бондаря
бонтожок
бонюх
боняк
бор
бора
борва
борвій
борг
борговий
боргувати
бордюг
бордюх
борець
борецький
боржій
борзий
борзити
борзитися
борзо
боривітер
борикати
Блиск, -ку, м. 1) Свѣтъ. А вже пізно, всі полягали, ніде й блиску не побачиш. Кіевск. у. 2) Блескъ. Панна.... в золотім колосю, така — аж блиск од неї б'є. Драг. 268. Блиск їх сяяв так, що очі засліплялись. Щог. Сл. 70.
Бридуля, -лі, ж. Безобразная женщина. Вх. Лем. 394.
Вечерниці, -ць, ж. мн. 1) Вечернія собранія молодежи. Ей, стережися тих вечерниць, як мати тебе від вогню стерегла. Ном. № 12560. 2)душисті. Раст. Hesperis matronalis L. ЗЮЗО. І. 125. Ум. вечернички, вечерниченьки.
Захрупостіты, -щу, -стыш, гл. Захрустѣть, затрещать; о снѣгѣ: заскрипѣть. Захрупостів сніг. Г. Бара 167.
Лічи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Считаться. 2) Лѣчиться. Я буду лічитись дома. Левиц. Пов. 112.
Надклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. надкла́сти, -кладу, -де́ш, гл. Откладывать, отложить часть.
Поворожити, -жу́, -жиш, гл. Погадать. Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити. Шевч. 14. Переносно: поговорить съ кѣмъ въ секретѣ съ цѣлью устроить что — либо, оказать кому протекцію и пр., устроить, уладить что-либо негласными способами. Попереду він кинувсь до лисиці, щоб тая нищечком у львиці поворожила про його. Гліб.
Поохрещуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Окреститься (о многихъ).
Хід, хо́ду, м. 1) Ходъ, проходь. Хід узенький та низький і дуже трудний. МВ. ІІ. 73. 2) Шествіе, движеніе впередъ. нема йому ходу. Не можетъ идти впередъ. О. 1862. IV. 85. Во мн. хо́ди — хожденіе. Минулися мої ходи через три городи: серце ж моє, дівчинонько, любитися годі. Грин. ІІІ. 223. хід полонинський. Сопровождающійся обрядами и пѣснями выгонъ скота весной изъ сель въ полонини. Шух. І. 195. ходу дава́ти. Убѣгать. Чого ж ти нас кидаєш? Куди ж ти так швидко ходу даєш та й не озираєшся? Г. Вирв. 208. 3) Сбыть. На паляниці нема ходу: люде бубликів та й бубликів. Грин. І. 78. 4) Походка. 5) тим же хо́дом. По прежнему. Параска журилась тим же ходом, що спершу. Г. Барв. 114. 6) у хід класти. Класть передъ собой, по пути своего слѣдованія. Клади сіно в ход. Рк. Левиц. Ум. хо́денько, хо́донько. Сам він (молодий) за мною приїхав, за моїм ходеньком дрібненьким, за моїм личеньком біленьким. Лукаш. 150. Не Марисин то ходонько, не Марисин голосонько, лиш Марисин рутян вінок. АД. І. 306.
Цінований, -а, -е. Обдѣланный въ олово? Ціновану пляшку виймав, шрубок одшрубував, оковити-горілки наливав. Лукаш. 43.
Нас спонсорують: