Виводити 2, -джу, -диш, сов. в. вивести, -веду, -деш, гл. 1) Выводить, вывести. Вивів босу на морозець. Сірко вивів вовка аж на поле. 2) Выводить, вывести. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. Вивела перепеличенька діти. 3) Выстраивать, выстроить, сооружать, соорудить Виведем таку-сяку оселю та й будемо жить. Верх вивели і у головах поставили хрест. 4) Доказывать, доказать, обосновать, оправдать. Бо ти став на прю за мене, вивів моє право. Тоді б йому все діло моє вивів, уста б мої я сповнив оправданням. — справу. Добиться своего. З ним не виведе справи і той, що у болоті. 5) — на світ. Обнаруживать, обнаружить, раскрывать, раскрыть, выводить, вывести на чистую воду. Яке б темне діло не було, та зараз його на світ виведе. 6) — нитку (въ пряжѣ). Выпрядать, выпрясть нитку. То мати наумисльне такі товсті нитки виводили, бо у нас сього року дуже коноплі були народили. 7) — танчик. Танцовать, протанцовать. Виведи танчик по-німецькій. 8) — голос, пісню. Выводить, вывести голосомъ. Зачав мій шпак пісні виводить. Виводить голос, як лляну тонку нитку. 9) очі вивело. Выкатились глаза. Очі вивело із лоба од страшної муки.
Зодягати, -га́ю, -єш, сов. в. зодягти, -гну, -неш, гл. Одѣвать, одѣть. Та свої скринечки наповняю, та своїх діточок зодягаю. І не зодіг його з мого достатку.
Накі́льчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. накі́льчитися, -чуся, -чишся, гл. Проростать, прорости.
Позичайло, -ла, ж. Заимодавець, кредиторъ; ростовщикъ.
Поодм.. Cм. повідм..
Скопа, -пи, ж. Родъ морской птицы. (На морі) ізверху риба грав; шумить скопа; шубовсь... хватає — і вгору мчить якесь звено.
Струпом узятись. Покрыться струпьями. 2) Наростъ, бугорокъ на плодѣ. Ум. струпо́чок. Знайшов таку хорошу (грушу), щоб де струпочок, або що: з одного боку жовта, а з другого рум'яна, як жива.
Тевкало, -ла, об.
1) Тотъ или та, которые съ жадностью ѣдятъ, производя при этомъ чавканіе. Отсе ще тевкало.
Чабарня, -ні, ж. Овчарня, загороды и хлѣвы для овець и жилище пастуховъ. Отаман та здумав об'їжджати чабарні.
Чережний, -а, -е. Очередной.