Галахура, -ри, об. Насмѣшливое прозваніе лица духовна го званія или его домочадцевъ.
Десни́й, -а́, -е́. Правый.
Дрівця́, -ве́ць, с. мн. ум. отъ дрова.
Моркоті́ти, -кочу, -ти́ш, гл. Бормотать. Жид хату закладав, то моркотить (Богу все молиться).
Неміч, -мочи, ж. 1) Безсиліе, слабость. Жалує, було, мене дідусь: «Ти, каже, звеселила мою неміч, голубко». 2) Немощь, нездоровье. Я б і робила, та — лишко тяжке — неміч моя.
Похмільний, -а, -е. Больной отъ перепоя. Не так моя головонька п'яная, як похмільная.
Рабин, -на, м. Раввинъ. Рабин умер, а книжечка зосталася.
Ринути, -ну, -неш, гл. Сильно течь. Ой не спиняйте у ставу води, нехай вода рине. Переносно о людяхъ: валить толпой. До сіней як хмара ринуть, товпляться, гукають.
Стариця, -ці, ж. 1) Старуха. От не було на молодиці, та сталось на стариці. 2) Нищая. 3) а) Шерсть отъ старыхъ овецъ. б) Также овчина съ такихъ овецъ.
Черешняр, -ра, м. = черешняк.