Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідораха

Бідораха, -хи, об. = бідолаха.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДОРАХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДОРАХА"
Гаманчик, -ка, м. Ум. отъ гаман.
Засіда́тельський, -а, -е. Засѣдательскій. Накинув голова засідательські мітки прясти. О. 1862. II. 39.
Змішувати, -шую, -єш, сов. в. зміша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Смѣшивать, смѣшать. Ном. № 1039.
Крутливець, -вця, м. = крутіж. Вх. Зн. 30.
Окадькуватий, -а, -е. Коренастый, плотно сложенный. Він чоловік окадькуватий собі: не високий і не низький, не тоненький і не товстий, а так собі кріпкий. Новомоск. у.
Опівдні, опівдня́, нар. Въ полдень. Прилетів опівдні до того чоловіка. Рудч. Ск. І. 142.
Пообмолочувати, -чую, -єш, гл. Обмолотить (во множествѣ).
П'ялечка, -чо́к, мн. ум. отъ п'яльці.
Ряхта, -ти, ж. ? Оце лохвицька ряхта. Ном. № 13947.
Тузувати, -зу́ю, -єш, гл. Тормошить. Стягли ляшка свині з коня, стали тузувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДОРАХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.