Відслу́га, -ги, ж. 1) Отслуживаніе. Забрав гроші, а тепер мусить іти у відслугу, 2) Отплата, вознагражденіе за что-либо. От же тобі за твоє добро й наша одслуга. 3) Конецъ службы. Лишила дома слугу на відслузі, свекруху в недузі.
Калічити, -чу, -чиш, гл.
1) Увѣчить, калѣчить. Скинь її (свиту) зараз, скинь!.. Ти себе покалічиш. — А селяне носять та й не калічать же себе.
2) Уродовать, искажать, извращать. Не з щиростю... приступає до рідного слова, та і почне його калічить.
Клаптош, -ша, м. Складной ножъ. Порізав клаптошом.
Патлашки, -шок, ж. мн. Родъ растенія. Ой на горі, на горі зацвіли патлашки.
Первінчик, -ка, м. Первый рой. Кладе бджолоньки у три лавоньки, а первінчики у чотире. Cм. первинчики.
Пікувати, -ку́ю, -єш, гл. Встрѣчено въ думѣ объ Алексѣѣ Поповичѣ въ знач.: губить. Ал. Поповичъ говоритъ: Нехай я буду у Чорному морю головою дарувати, ніж маю я не по вині усе військо пікувати.
Пражній, -я, -є. Напрасный; суетный. Чом не заговориш до мене? — Усі слова пражні. Треба молитись.
Стрибайчик, -ка, м. Прыгунъ. Эпитетъ зайца. Ум. стрибайчичок.
Уклепати, -паю, -єш, гл. Выковать. Там єсть з чого шаблюку уклепати.
Харсонський, -а, -е. Херсонскій.
