Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бізун

Бізун, -на, м. 1) Нагайка, арапникъ... К нему прибігає бізуном го затинає. Гол. І. 7. голий, як бізун. Совершенно голый. Ном. № 1524. 2) Плотовщикъ; рулевой. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЗУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЗУН"
Безпашпортний, -а, -е. Безпаспортный. Грин. ІІІ. 569.
Напоро́ти Cм. напорювати.
Нечулий, -а, -е. Безчувственный, нечувствительный. К. МБ. X. 17.
Новобранка, -ки, ж. Новенькая, новичекъ-женщина. Дітвора сипнула з хати зустрічати новобранку-товаришку. Св. Л. 79.
Однаковісінький, -а, -е. Совершенно одинаковый.
Оник, -ка, м. Нуль. Кон. Ар. 2. Св. Л. 20.
Росповістити Cм. росповіщати.
Тиририкання, -ня, с. = тирикання. Шейк.
Точний, -а, -е. Точный.
Уколупувати, -пую, -єш, сов. в. уколупати, -паю, -єш, уколупнути, -ну, -неш, гл. Отковыривать, отковырнуть. Приміг би, серця вколупнув та дав. Ном. №9517.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЗУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.