Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білавка

Білавка, -ки, ж. 1) = білявка. 2) Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29. Ум. білавочка. А зложмосі, пане брате, та зложмосі, зложмо, та до одной білавочки на зальоти ходьмо. Pauli.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛАВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛАВКА"
Безперечно нар. Безспорно, несомнѣнно.
Безсторонний, -а, -е. Безпристрастный, непартійный. Желех.
Блуква, -ви, ж. Мѣсто для пастьбы, выгонъ. Мнж. 176.
Голівонька, -ки, ж. Ум. отъ голова.
Здого́нки, -нок, ж. мн. = здогін. Петро... зараз верхи та на здогонки за Иваном. Грин. II. 282.
Змощувати, -щую, -єш, сов. в. вмости́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Намащивать, намостить, настилать, настлать. Жінка не злюбим й високу кровать змостила. Чуб. V. 668. 2) Свивать, свить гнѣздо.
Калкий, -а, -е. = кальний.
Подоляк, -ка, м. = подолянин. Желех.
Порострощувати, -щую, -єш, гл. Разбить въ дребезги (во множествѣ).
Свинарня ні, ж. = свинарник. Мнж.89.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛАВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.