Доправля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Требовать, добиваться. Свого доправляйся, роду не чужайся. 2) — за що. Требовать уплаты. Стахова ка доправляється за курчата.
Купцівна, -ни, ж. Дочь купца. Купцівни не схотіли навіть пити чаю.
Кучити, -чу, -чиш, гл. — кому. Надоѣдать кому, причинять непріятности.
Обжерливий, -а, -е. Прожорливый.
Покачати, -ча́ю, -єш, гл.
1) Покатать. Глянь, як кішка: покачав лапкою клубок та й кине, а тоді знов.
2) Покатать (бѣлье). Покачай сорочки.
3) Раскатать тѣсто. Покачай коржі.
4) Повалять. Собака не ззість, не покачавши.
5) О бѣшеной собакѣ: свалить и покусать (собаку). Як собаку покачає дурна собака, то та собака покусана біжить сама такого зілля шукати од сказу.
Рукодайний, -а, -е. Добровольный. Рукодайний слуга.
Сумливий, -а, -е. Постоянно печалящійся. Сумлива невістка, сумлива.
Убожчати, -чаю, -єш, убожшати, -шаю, -єш, гл. Становиться бѣднѣе.
Улекшати, -шаю, -єш, сов. в. улекши́ти, -шу, -шиш, гл. = улегчати, улегчити. Циганочка потішала, влекшала серденько.
Черешнянка, -ки, ж. Родъ кушанья изъ черешневыхъ ягодъ. Черешнінка або ягодінка вариться з черешневих ягід і заправляється молоком або сметаною.
