Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біднісінький

Біднісінький, -а, -е. Совершенно бѣдный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДНІСІНЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДНІСІНЬКИЙ"
Великосвітній, -я, -є. Аристократическій, принадлежащій къ высшему свѣту. Соромились размовляти нею (українською мовою) серед людей великосвітніх. К. XII. 122.
Домоло́чувати, -чую, -єш, сов. в. домолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Домолачивать, домолотить. (Просо) на дворі домолочуют. Грин. ІІІ. 509.
Жоло́бниця, -ці, ж. Желобина, продолговатое и узкое углубленіе. Шух. І. 91.
Заві́яти Cм. завівати.
Картівник, -ка́, м. = картник. І п'яниця, і картівник, — козак забіяка. Н. п. Уподобав картовника і костира п'яного. К. Бай. 32.
Мурашни́к, -ка́, м. Муравейникъ. Н. Вол. у.
Освіщати, -ща́ю, -єш, гл. = освічати. Чуб. І. 93.
Прискіпатися, -паюся, -єшся, гл. = присікатися. Біда до мене прискіпалась.
Снітяк, -ка, м. Орѣхъ безъ зерна и заплѣсневѣлый. Вх. Лем. 468.
Урубати, -баю, -єш, гл. 1) Нарубить небольшое количество. Сиди ж ти, дочко, а я піду, дровець урубаю. Рудч. Ск. II. 66. 2) Ранить рубя. 3) Имѣть достач очную силу, остроту для того, чтобы быть въ состояніи рубить — говорится какъ о человѣкѣ, такъ и объ инструментѣ. Та він сього не вруба, — нема в його сили. Аби якою сокирою дуба не врубаєш. Ні стругом не встругати, ні сокирою не врубати. Грин. І. 237.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДНІСІНЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.