Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідувати

Бідувати, -дую, -єш, гл. Бѣдствовать, терпѣть несчастье. П'є п'яниця неділю.... п'є п'яниця другую, а я бідна бідую. Чуб. V. 585. Лучче мені жінку мати, як самому бідувати. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДУВАТИ"
Гало, -ла, с. 1) Шаръ. 2) Стекляный шаръ для глаженья. Полт. 3) Круглая поляна въ лѣсу. Н. Вол. у. 4) Круглое пространство на озерѣ, незаросшее водорослями. Н. Вол. у. 5) Лѣсное озеро. Н. Вол. у. Cм. Гал.
Заплю́скати, -каю, -єш, гл. Заплескать (о водѣ).
Намі́ритися Cм. намірятися.
Напароси́ти, -рошу́, -сиш, гл. = напарусити. напарошений вітря́к. Вѣтряная мельница, на крыльяхъ которой натянуто полотно.
Павовий, -а, -е. Павлиній. Із столика бере да вінок плете, швовий вінок, чистий барвінок. Чуб. III. 302.
Півпанство, -ва, с. Полуцарство. Дам тому півцарства, півпанства. Рудч. Ск. II. 29. Нема Христа у крулевстві і в півпанстві жадному. Чуб. III. 378.
Покудлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошить, всклочить.
Проязичитися, -чуся, -чишся, гл. Проболтаться, проговориться. А ви оце, паничу, балакали з тим лукавим Голованем та й проязичились. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Самостій, -то́ю, м. Раст. Ranunculus aquatilis. Вх. Пч. II. 35.
Себе мѣст. Себя. Мені й себе й тебе жалко. Ганна була невеличка з себе. Левиц. І. 11. Нум, брате, ми з себе зелені жупани скидати. АД. І. 116.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.