Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідувати

Бідувати, -дую, -єш, гл. Бѣдствовать, терпѣть несчастье. П'є п'яниця неділю.... п'є п'яниця другую, а я бідна бідую. Чуб. V. 585. Лучче мені жінку мати, як самому бідувати. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДУВАТИ"
За́бір, -бо́ру, м. 1) Заборъ, забираніе. У забір іти. Идти изъ дому на заработки для отработка неуплаченныхъ податей или забранныхъ впередъ денегъ. Вас. 208. Є такі вбогі, що не спроможуться казенні віддати. Оттож такі йдуть у забор. Голова, бачите, поєднається з яким небудь паном, котрому треба косарів або женців, записує тих, що не заплатили податей та й висилає їх з села на роботу. О. 1861. XI. 111. 2) Вышивки на концахъ пере́мітки. Kolb. І. 38. Шух. І. 132, 160.
Зав'Я́зувати, -зую, -єш, сов. в. зав'яза́ти, -жу, -жеш, гл. 1) Завязывать, завязать. Зав'язав вовка в мішку. Рудч. Ск. Великої треба хусти, щоб зав'язати усти. Ном. № 6988. 2) Связывать, связать. Гріх не личком зав'язати та під лавку сховати. Ном. № 101. 3) Повязывать, повязать. Не росплете довгу косу, хустку не зав'яже. Шевч. 27. Переносно: зав'яза́ти го́лову. Выдти замужъ. Зав'язала головоньку, — не розв'яжу довіку. Чуб. V. 4) Закладывать, заложить (зданіе). Зав'єзує хату. Шух. І. 88. 5)вік. Испортить жизнь. Я і твій вік зав'язала. Кв. Драм. 326. 6)дорогу. Преградить путь, стать на пути. Гуси, гуси, зав'яжу вам дорогу, щоб не втрапили додому. Ном. № 327. 7)світ. Сдѣлать жизнь безотрадной, горестной, несчастной. Зеленая ліщинонька проти сонечка зав'яла, молодая дівчинонька козаку світ зав'язала. Н. п. Що вже тобі, дитя моє, зав'язаний світ. Мет. 138. 8)язик. Заставить молчать. Людям язика не зав'яжеш. Ном. № 6984.
Искрити, -рю́, -риш, гл. Бросать искры. Сонце... искрило світом. Мир. Пов. І. 158. Схиливсь до своєї жінки, оком искрить. МВ. ІІ. 184. ко́мін искри́ть — черезъ дымовую трубу вылетаютъ искры. Херс. у.
Маха́н, -ну, м. Баранье мясо, мясо вообще. «Добийте вола того, котрий мучиться, поділіться та зваримо кулішу». Вони так і зробили: добили вола, поділили його, наварили кулішу з маханом і давай їсти. Драг. 238. Уже і п'є, і їсть чабан, чого не пив, не їв ізроду: сік з винограду ма за воду, щербу, оладдя і махан. Мкр. Г. 22.
Обіцяти, -ця́ю, -єш, гл. Обѣщать. Лучче не обіцяти, як слова не держати. Ном. № 10677. Ой ніхто ж не винен, іно рідная мати, ой бо вона обіцяла за мене дати. Чуб. V. 231.
Окунь, -ня, м. Рыба окунь. окунів ловити = куняти. Хто слухає, а хто окунів ловить. Кв. II. 181. Ум. окунець.
Повідвозити, -жу, -зиш, гл. Отвезти (во множествѣ).
Попоп'ястися, -пну́ся, -пне́шся, гл. Много силиться, взобраться, добраться. Попом'явшись добренько, свого можна доп'ястись. О. 1862. І. 69.
Спроміжність, -ности, ж. = спроможність.  
Троста, -ти, ж. Родъ накожной болѣзни у лошадей: растрескивается кожа и сочится изъ ранки кровь, которая также называется троста. Полт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.