Відшпилювати, -люю, -єш, сов. в. відшпилити, -лю, -лиш, гл. Отшпиливать, отшпилить, отколоть приколотое (булавкой и пр.).
Гисторичний, -а, -е, гисторичній, -я, -є = історичній. Сподівався почути яку небудь гисторичню думу про Шведчину.
Калячити, -чу, -чиш, гл. Быть невнимательнымъ, разсѣяннымъ? зѣвать? ротозѣйничать? Піддружий, ти там що калячиш? про тебе так усе дарма! буяри роблять що — не бачиш? дичись, уже шишок нема.
Капустниця, -ці, ж. = капу́ста 3. Кусок хліба на полиці киця не доїла, капустниця під лавкою іще не скисліла.
Крутовежа, -жі, ж. Раст. Dyanthus superbug.
Ми́ня, -ні, ж. Дѣтск. Корова, волъ, теленокъ. Знай, миня, стійло.
Налупа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Наколоть, наотбивать (камней). 2) Наковырять.
Позагівляти, -ля́ємо, -єте, гл. Заговѣться (о многихъ).
Хабара, -ри́, ж. Взятка.
Чоботариха, -хи, ж. Жена сапожника.
