Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідяга

Бідяга, -ги об. = бідолаха. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДЯГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДЯГА"
Війтівство, -ва, с. Должность війтова.
Крів, кро́ви, ж. = Кров. Левч.
Пашина, -ни, ж. = пахва. Я шапку під пашину. Грин. III. 653.
Повисушувати, -шую, -єш, гл. Высушить (во множествѣ). Такий же вітер гарний: де була вода — скрізь повисушував. Харьк. г. У такому то городі усю воду повисушував, так що тепер... носять її за 30 та 40 верст. Чуб. II. 388.
Позраджувати, -джую, -єш, гл. Измѣнить (о многихъ, многомъ).
Приховати, -ся. Cм. приховувати, -ся.
Тиртиця, -ці, ж. = тертиця.
Усмоктувати, -тую, -єш, сов. в. усмоктати, -кчу, -чеш, гл. Втягивать, втянуть въ себя, всасывать, всосать. Мир. ХРВ. 122.
Утікачка, -ки, ж. Бѣглянка.
Шкабора, -ри, ж. = щілина. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДЯГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.