Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бізувати

Бізувати, -вую, -єш, гл. 1) Ручаться, утверждать. Желех. 2) Быть въ состояніи. Багато їх маєш, мабуть, — та не бізуєш годувати. Федьк. 3) — дарабою. Управлять плотомъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЗУВАТИ"
Брезький, -а, -е. = брезклий 1. Мнж. 176.
Виступити Cм. виступати.
Гудзь I, -зя, м. и пр. = Ґудзь и пр.
Імено, -на, с. = імення. Не забудь імена Господа Бога. Гн. II. 251.
Мо́кро нар. Мокро. Ум. мокренько, мокре́сенько.
Солодовник, -ка, м. Дѣлающій солодъ.
Спацір, -ру, м. = спацера. Вийшла вона раз на спацір. Чуб. II. 133.
Хавтурник, -ка, м. 1) Взяточникъ. 2) О духовенствѣ: берущій поборы натурой.
Чир, -ру, м. 1) Родъ размазни, саламаты изъ кукурузной муки. МУЕ. І. 104. 2) Трупъ. Желех.
Чупрій, -рія, м. = чубрій 2. КС. 1898. VII. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.