Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бізувати

Бізувати, -вую, -єш, гл. 1) Ручаться, утверждать. Желех. 2) Быть въ состояніи. Багато їх маєш, мабуть, — та не бізуєш годувати. Федьк. 3) — дарабою. Управлять плотомъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЗУВАТИ"
Буртниця, -ці, ж. Въ мельницѣ: перила, ограждающія возвышеніе, на которомъ находятся жернова. Мик. 481.
Вибухати, -хаю, -єш, сов. в. вибухнути, -ну, -неш, гл. 1) Неожиданно прорываться, прорваться, вспыхивать, вспыхнуть. Дим з коміна вибухає. Вибухла война. Гн. ІІ. 245. 2) Взрываться, взорваться. 3) Только сов. в. Выпалить, выстрѣлить. Вибухнуло в рушниці.
Вистарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться. Вх. Лем. 398.
Неднаковий, -а, -е. = неоднаковий.
Облупати, -ся. Cм. облупувати, -ся.
Переляскати, -каю, -єш, переляща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Перестать хлопать (бичемъ).
Поросполохувати, -хую, -єш, гл. Разогнать, распугать.
Похильчастий, -а, -е. = похильний. Похильчасте то дерево — ялина. Н. п. ямка похильчаста — яма, расходящаяся кверху. Волч. у.
Похнюпий, -а, -е. Опустившій голову, угрюмый.
Хунтівка, -ки, ж. Порода грушъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.