Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білий

Білий, -а, -е. 1) Бѣлый. Червоная калинонька, білеє деревце. Мет. 64. Під білою березою козаченька вбито. Мет. 102. Причарувала біле личенько. Мет. 84. 2) Чистый. Я матері догожу, — постіль білу постелю. Н. п. Взяв білу сорочку. Драг. 4. 3) білий світ. Мiръ Божій, бѣлый свѣтъ. Хведір умер, сама осталась на білому світі. нудити білим світом. Томиться, тосковать. Не співає; як сирота білим світом нудить. Шевч. 4) білий день. Полный разсвѣтъ. Прокинувся я, аж дивлюсь — білий день на дворі. 5) білий тиждень. Страстная недѣля. Чуб. ІІІ. 13. Маркев. 4. 6) біла челядь. Женскій полъ. Коли турки воювали, білу челядь забірали. Гол. І. 49. Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти. АД. І. 109. 7) біла рядовина. Cм. рядовина 1. Вас. 168. 8) по білому співати. Пѣть по церковному. Як би вони (шалопути) по білому співали, то й нічого, — я пізнав би, що співають. Новомоск. у. 9) біла білява. Въ загадкѣ: береза. Біла білява перед Богом стояла. Ном. 10) біла. О монетѣ: десятикрейцеровая монета. Галиц., Ум. біленький, білесенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛИЙ"
Безбожницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный безбожнику. І стали робом їх безбожницьким ходити: служили ідолам... К. Псал. 246.
Запітні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Вспотѣть.
Мали́й, -а́, -е́ 1) Малый, маленькій, небольшой. З малої искри великий огонь буває. Ном. Мала дитина. Мала вербочка. Малі чоботи на мене. На їх сем'ю се мала хата. Хоч він малий серед панів чоловік, та великий розум має. Ой гукну я на малого: сідлай коня вороного! Мет. 73. час малий. Короткое время. Літа ж мої, літа, та ви молодії, де ж я вас поділа за часи малії. Г. Барв. 411. 2) У гуцуловъ употребляется для названія различныхъ животныхъ: малим называютъ волка, малою — овцу; призиваютъ теленка: мале! мале! Шух. І. 22, 211. Kolb. І. 65. Сравн. ст. менший. по-малу. Cм. помалу. Ум. мале́нечкий, маленький, малесенький, мале́сечкий, мане́нький, мане́сенький, манюній, манюсенький, манюсюсенький, манюсюнечкий. Ой ти, галочко чорная, маленькая! Скажи, галочко, де моя миленькая? Мет. 48. Ще нема двох маленьких коробочок: одна маленька, а друга малесенька. Левиц. І. Там хатина малесенька, там дівчина гарнесенька. Федьк. І. 7. Голівка в його була така малесечка, як зернятко. МВ. ІІ. 163. Вилися між деревами якісь сіресенькі пташечки малесечкі. МВ. (О. 1862. І. 72). Жінка маненька, коротесенька. МВ. ІІ. 132. Горобчичок манісенький, на ніженьку кривісенький. Н. п. Ти ж моя манюсюнечка! Г. Барв. 100.
Поперебуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Перемѣнить обувь (о многихъ).
Поцуратися, -ра́юся, -єшся, гл. Пренебречь кѣмъ, отказаться отъ кого. Скажіть, не поцурайтесь, спасибі вам. Ком. І. 9.
Припікання, -ня, с. Прижиганіе.
Провалювати, -люю, -єш, сов. в. провалити, -лю, -лиш, гл. Проламливать, проломить, пробивать, пробить. А ні каменя не дадуть голову провалити. Ном. № 4689. 2) Наваливать, навалить. Шух. І. 91.
Улітати, -таю, -єш, сов. в. улетіти, -чу, -тиш, гл. Влетать, влетѣть.
Цегляний, -а, -е. = цегло́вий. Черк. у. Цегляні кошари. О. 1862. IX. 62. Цегляний стовп. К. ЦН. 308.
Церемонія, -нії, ж. 1) Церковная церемонія. 2) Жеманство, стѣсненіе. Без церемонії оглядали кожну паню. Левиц. Пов. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.