Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бирувати
бирф
бирфи
бирь-бирь!
бирька
биря
бисаг
бискуп
бискуплянин
бискупство
бискупський
бискупщина
бистрень
бистрий
бистрина
бистриня
бистрити
бистриця
бистрінь
бистро
бистроводний
бистрощокий
бистря
бистряк
бистрянка
би-сь
бит
битва
бительня
битець
бити
битий
битися
битка
битливий
битниця
биття
бицінька
биць-биць!
бицька
бицю-бицю!
бицюня
биця
бич
бича
бичак
бичечок
бичий
бичик
бичина
бичисько
бичитися
бичище
бичівка
бичівник
бичка
бичня
бичова
бичовий
бичок
бичування
бичувати
бичуватися
бичусь
бичуш
бичушка
бишак
бишва
бишиха
бишки!
бияк
бі
біб
бібка
біблиця
біблія
бібля
бібник
бібок
бібр
бібула
бібулястий
біб'яшок
бівпушок
біг I
біг II
біга
бігавка
біганина
бігання
бігарь
бігати
бігатися
біглий
бігматися
бігнути
біговисько
бігом
бігота
бігти
бігун
бігунець
бігунка
бігунки
бігунці
бігунчик
бігуха
бігучий
бігучка
бігцем
бігці
бігчи
біґарь
біґос
біда
бідага
бідак
бідака
бідаха
бідацький
Вершак, -ка, м. Верхушка дерева, верхняя часть дерева. Смерека, якій утято замолоду вершак. Шух. І. 185. Шух. I. 176.
Глуптак, -ка, м. = глупак. Вх. Лем. 404.
Драмо́ваний, -а, -е. У Кулиша: драматическій. Драмована трилогія. К.
Натушкувати, -ку́ю, -єш, гл. Наложить много, закрывъ что-либо наложеннымъ. Натушковано на його зверху кожухів, подушок. Мир. ХРВ. 249.
Покраса, -си, ж. 1) Украшеніе. Харьк. г. Не дерево тільки що для покраси й стоїть, з його нічого нема. Кіев. г. 2) Въ свадебномъ обрядѣ: а) Кровавое пятно на сорочкѣ новобрачной, предъявляемое какъ доказательство ея цѣломудрія. Старости, пани старости! благословіть покрасу в хату унести. Мил. 124. б) Красная запаска на древкѣ, въ видѣ флага, выставленная на хатѣ, гдѣ свадьба, какъ извѣщеніе о доказанномъ цѣломудріи невѣсты. Мил. 124. в) Снопъ необмолоченнаго жита, раздѣленный на 9 пучковъ, затыкаемыхъ въ свадебной хатѣ: по одному въ углахъ, три надъ образами и два за сволоком. Черниг. г. Полт. г. (МУЕ. І. 121; III. 87, 88). Красныя ленточки, тесемки, раздававши въ понедѣльникъ участницамъ свадебнаго обряда. Ті покраси, що на весіллі чіпляють в волосся, як роздають в понеділок, то сховай. Драг. 21. 3) Взносъ въ церковь за новорожденнаго сына. Сумск. у.
Пообділяти, -ля́ю, -єш, гл. = пообділювати. Усіх, усіх старців під церквою бубликами пообділяла. Борз. у.
Поросплітати, -та́ю, -єш, гл. Расплести (во множествѣ). Поросплітала коси. Харьк.
Поселити, -лю, -лиш, гл. Поселить. Купив маленький шматочок з хаткою і поселив їх. Г. Барв. 544.
Спасибі, спасибіг, спасибу, меж. 1) Спасибо, благодарю. Левиц. Пов. 369. Спасибі вам га ягідки. ЗОЮР. І. 66. Таки, спасибу йому, добрий на старости був. Рудч. Ск. І. 77. 2) мала, малий спасибі. Мало пользы, голку, небольшая польза. Жити — хвалить ласку божу: ярина змилила: гречки теж припалило, смальнуло сушею та вітром, а їх мала спасибі. Васильк. у. Мала спасибі з того, що він на самій горілці седить, самою горілкою шинкує, а хліба не приробляє, — малу спасибі заробить. Васильк. у. Зімою день малий: вже по обіді з того дня малий спасибі. Рк. Левиц.
Струхти, -хну, -неш, гл. Сгнить. Корінь його струхне. К. Іов. 30. Галя може струхла там у землі. Рудч. Ск. І. 138.
Нас спонсорують: