Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бирувати
бирф
бирфи
бирь-бирь!
бирька
биря
бисаг
бискуп
бискуплянин
бискупство
бискупський
бискупщина
бистрень
бистрий
бистрина
бистриня
бистрити
бистриця
бистрінь
бистро
бистроводний
бистрощокий
бистря
бистряк
бистрянка
би-сь
бит
битва
бительня
битець
бити
битий
битися
битка
битливий
битниця
биття
бицінька
биць-биць!
бицька
бицю-бицю!
бицюня
биця
бич
бича
бичак
бичечок
бичий
бичик
бичина
бичисько
бичитися
бичище
бичівка
бичівник
бичка
бичня
бичова
бичовий
бичок
бичування
бичувати
бичуватися
бичусь
бичуш
бичушка
бишак
бишва
бишиха
бишки!
бияк
бі
біб
бібка
біблиця
біблія
бібля
бібник
бібок
бібр
бібула
бібулястий
біб'яшок
бівпушок
біг I
біг II
біга
бігавка
біганина
бігання
бігарь
бігати
бігатися
біглий
бігматися
бігнути
біговисько
бігом
бігота
бігти
бігун
бігунець
бігунка
бігунки
бігунці
бігунчик
бігуха
бігучий
бігучка
бігцем
бігці
бігчи
біґарь
біґос
біда
бідага
бідак
бідака
бідаха
бідацький
Вартий Cм. варт.
Двір, дво́ру, м. 1) Дворъ, мѣсто подлѣ дома, обнесенное заборомъ. І в хаті не чуть, і на дворі не видко. МВ. ІІ. 8. Ой не по правді, мій миленький, ти зо мною живеш: мимо мій двір, нові ворітечка до иншої йдеш. Мет. 67. На дво́рі. Внѣ дома. Приходять тоді брати і Мати Його і, стоячи на дворі, послали до Його, кличучи Його. Єв. Мр. ІІІ. 31. 2) Домъ, усадьба. Не плач, небого, що йдеш за нього: нехай плаче він, що бере лихо в двір. Ном. Хоч не сильна, аби двір закрасила. Ном. На конику заїжджає, до двору женчиків займає. Чуб. Стоять нові двори, а в тих дворках новії ворота. Чуб. 3) Дворъ, Высочайшія особы и придворные. Ось ті, що панують у царських дворах. Єв. Л. VII. 25. 4) Дворня, дворовая прислуга. Іде з своїм двором. Ном. Двіре́ць, двіро́к, двіро́чок, дво́рик, дворо́к. Там я ходив через річку до своєї дівчини; в неї двірок біленький, навколо тополі. Чуб. V. 238.
Дмухну́ти Cм. Дмухати.
Иначе нар. = и́нак. Дяче, не буде иначе. Ном. № 1070.
Козловий, -а, -е. Козловый.
Німчин, -на, м. = німець 1. З ким я буду сю ніч ночувати? Чи з турчином, чи з німчином, ой чи з поляком? Чуб. V. 885.
Ночлігування, -ня, с. 1) Пребываніе на ночлегѣ. Товариш огледів у корчмі хатину про наше ночлігування. Г. Барв. 20. 2) Ночная пастьба скота.
Панотців, -це́ва, -ве Принадлежащій панотцеві. А хто буде панотцевого — промовляли — неділешнього обіда дожидати. Макс.
Попідбивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и підбити, но во множествѣ. Гвіздками чоботи попідбиваю. Я твої карі очі попідбиваю. О. 1861. IV. 83. Н. п. Оден король... попідбивав під себе багато країв і миру. Гн. II. 11.
Розбишакувати, -ку́ю, -єш, гл. Разбойничать. День-у-день пєте, гуляєте та розбишакуєте. Мир. ХРВ. 243.
Нас спонсорують: