Бджолиний, -а, -е, бджоляний, -а, -е. Пчелиный.
Богувати, -гую, -єш, гл. Быть Богомъ. Ой Боже наш, Боже, а ми твої люде, над ким будеш богувать, як нас тут не буде.
Да́ти, -ся. Cм. Давати, -ся.
Докрава́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. докра́яти, -ра́ю, -ра́єш, гл. 1) Докраивать, докроить. Крають, шевці, крають, та вже й докравають. 2) Дорѣзывать, дорѣзать.
Жара́, -ри́, ж. = спека. Сонце світило стиха, без жари.
За пред. 1) За. Пливе човен води повен, а за ним весельце. На в-городі вишня, за в-городом дві. Продав сестрицю за тарель, русу косу за шостак. Виплакала карі очі за чотирі ночі. Ой паничу, паничу, я вас за чуба посмичу. За сеє Бог не повісить. Заїхав за Дунай, та й додому не думай. Тоді салдат за лопату та до грошей (закопаних). 2) По причинѣ; изъ-за. Рада б тебе одвідати, да не можу за темними лугами, за широкими степами, за бистрими ріками.За лихими людьми та за ворогами гуляти не вільно. Їхав у Крути сина відвідати, бо на Різдво його за холодом не привозили. 3) — чим, ким. При чемъ, комъ; при помощи, содѣйствіи, работѣ кого. За дурною головою та й ногам лихо. Думала бути за ним пані. За хорошим чоловіком жінка молодіє. Без мене ти не зробиш, любий царю, не так то зробиш, може, і за мною. За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться. вся робо́та за (ким). Вся работа на (комъ). Свекруха тільки піч випите, а то вся робота за мною. жаль за ким, чим. Жаль кого, чего. Мені жаль за сином. говори́ти за ким. Говорить въ защиту кого. Говорим на вовка, але за вовком щось треба сказать. 4) При (о времени), во (время). Не за нас се стам, не за нас і перестане. За Хмельницького Юрася пуста Україна звелася, а за Павла Тетеренка — не поправиться й теперенька. Дай же, Боже, — козаки промовляли, — за гетьмана молодого жити як за старого. За мене, то вже в дворі жили ми спокійненько. За тепла ще попорав усе в дворі. За години покосили сіно. Наш господарь дозорця, вижав жито за сонця. Ми старі, та ще помремо: тебе треба за доброго ума оженити. 5) Черезъ (о времени); въ теченіе. За тиждень — Великдень. Мати дочку за рік не пізнала, мати дочку старою назвам. Вже не скоро, мало не за рік, бачу в церкві вдову. За тиждень замість чорних стогів жовтіли високі ожереди соломи. 6) О, объ. За вовка помовка, а вовк у хату. Не скажу тобі за корови нічого. За любощі спом'янули. Я за тебе й забуду. А козаченьки за віру дбають. Коли б там не огляділись іще за мене. 7) По. Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. 8) По, вслѣдъ, (о водѣ) по теченію. Пішло за вітром. Та дав мені таку долю, та й та пішла за водою. Іди, доле, за водою, а я піду за тобою дівчиною молодою. 9) На. Що в дівчат ума й за шеляг нема. Иногда переводится безъ предлога родительнымъ падежемъ. Старий оселедьку, не стоїш за редьку. Такий молодші, що не варт і за старого. 10) При сравнительной степени: чѣмъ, нежели (или же переводится родительнымъ падежемъ). Що солодче за мед? За нас розумніший. Твоя Наталка краща за всіх. Лети, лети, соколоньку, поперед нас, занеси там вістоньку перше за нас. 11) Переводится творительнымъ падежемъ: вмѣсто, какъ, въ качествѣ. У мене дванадцять літ за джуру пробував. Чужої дитини не май за свою. Черешину за крижа уткнули. Я втомилась, хиба ти йди за мене. Ляха-бутурлака не рубайте, между військом для порядку за яризу військового зоставляйте. Хочу тебе за дружину взяти. Скриня моя за стіл провить. Порається всюди за видющу. Одяглась за старчиху. Чужая біда за играшку. За короля обібрали. 12) за ру́ки да́ти гро́ші. Cм. рука. 13) за все га́разд, до́бре. Все хорошо. За все гаразд, пане Саво, тільки одно страшно: виглядають гайдамаки із-за гори часто.
Картошка, -ки, ж. Ум. отъ картоха.
Куликів, -кова, -ко́ве Принадлежащій кулику. куликів лід. Поверхность воды, покрытая водорослями.
Льнува́ти, -ную, -єш, гл. О попадьяхъ: ходить по приходу и собирать ленъ и прочія даянія.
Повичавлювати, -люю, -єш, гл. Выдавить (во множествѣ).