Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бирувати
бирф
бирфи
бирь-бирь!
бирька
биря
бисаг
бискуп
бискуплянин
бискупство
бискупський
бискупщина
бистрень
бистрий
бистрина
бистриня
бистрити
бистриця
бистрінь
бистро
бистроводний
бистрощокий
бистря
бистряк
бистрянка
би-сь
бит
битва
бительня
битець
бити
битий
битися
битка
битливий
битниця
биття
бицінька
биць-биць!
бицька
бицю-бицю!
бицюня
биця
бич
бича
бичак
бичечок
бичий
бичик
бичина
бичисько
бичитися
бичище
бичівка
бичівник
бичка
бичня
бичова
бичовий
бичок
бичування
бичувати
бичуватися
бичусь
бичуш
бичушка
бишак
бишва
бишиха
бишки!
бияк
бі
біб
бібка
біблиця
біблія
бібля
бібник
бібок
бібр
бібула
бібулястий
біб'яшок
бівпушок
біг I
біг II
біга
бігавка
біганина
бігання
бігарь
бігати
бігатися
біглий
бігматися
бігнути
біговисько
бігом
бігота
бігти
бігун
бігунець
бігунка
бігунки
бігунці
бігунчик
бігуха
бігучий
бігучка
бігцем
бігці
бігчи
біґарь
біґос
біда
бідага
бідак
бідака
бідаха
бідацький
Вирезуб, -ба, м. Рыба. Ciprinus dentix.
Вугноватий, -а, -е. = гугнявий. Вх. Зн. 8.
Гаплик, -ка, м. Проволочный крючекъ для застегиванія платья. утяти до гапликів. Сдѣлать что-либо некстати, невпопадъ. Ном. № 12469. Утяв до гапликів. Котл. МЧ. 460.
Нашевкатися, -каюся, -єшся, гл. Налѣзть, найти толпой (о людяхъ). Сим. 176.
Ніздря 2, -ри(і), ж. Мездра. Мнж. 187.
Обітяти, -тну, -неш, гл. = обтяти. Вона мені молодому кучерики обітяла. Грин. III. 629.
Па́ня 2, -ні, ж. = пані. Хто йому паня: чи ти, чи я? Федьк.
Позлидніти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. Черном.
Проскиглити, -лю, -лиш, гл. О собакѣ: провизжать; о птицѣ: жалобно прокричать; о человѣкѣ: прокричать жалобно, жалобно заплакать, проохать.
Розміняти, -няю, -єш, гл. Размѣнять. Розміняє карбованця, — йде до коршми пити. Чуб. V. 964.
Нас спонсорують: