Ґирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Править возомъ, лошадьми. 2) Направлять возъ, катя его задомъ впередъ, держась за оглобли. 3) Направляться. Ґируємо аж у саму столицю. 4) Срывать, стаскивать. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з пліч ґирує. 5) Запрашивать (о цѣнѣ). Що це він ґерує? Дорого ґерує за вола. Cм. Керувати.
Заскепи́ти, -плю, -пи́ш, гл. Занозить.
Збува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. збути, збу́ду, -деш, гл. 1) Сбывать, сбыть. Важко нам убогим своє добро збувати. 2) Избавляться, избавиться отъ чего. Не збуду смутку, а ні вдень, ні вночі. 3) не збува́ти. Всегда быть, всегда находиться, имѣться. Що нагаєчка, що дротяночка, із колочка не збуває. А в жінок не збуває до розмови: то дівування згадають, то се, то те, то про лиху долю не наговоряться. Сьому не збувало на сльози. на ро́зум не збува́ти (кому́). Быть умнымъ. Людина добра і на розум йому не збувало.
Карасір, -ру, м. Керосинъ.
Колінкуватий, -а, -е. Колѣнчатый.
Мі́рчий, -чого, м. 1) Землемѣръ, межевщикъ. 2) Пріемщикъ сукна на водяной сукновальнѣ.
Недбало нар.
1) Нерадиво, нерачительно, небрежно.
2) Беззаботно.
Просушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. просуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Просушиваться, просушиться. Ой хоть замочуся, в роду просушуся.
Упослі нар. Потомъ, послѣ. Обід дуже великий зробили упослі. Не зв'язуйся з лихим спершу, так і впослі бачить не будеш.
Шпундрі, -рів, м. мн. = шпундра. Був борщ до шпундрів з буряками.
