Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біловерба

Біловерба, -би, ж. Раст. Salix alba L. Вх. Зн. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОВЕРБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОВЕРБА"
Байдики, -ків, мн. Баклуши; употребл. только въ формѣ байдики бити — бить баклуши, баклушничать. Ном. № 10872. Тобі б тільки лежати та байдики бити. Левиц. І. 423.
Бринталик, -ка, м. Ум. отъ бринталь.
Ґрунь, -ня, м. Хребетъ горы. Шух. І. 1.
Кумівщина, -ни, ж. Время битвы козаковъ съ поляками подъ Кумейками въ 1637 г. АД. II. 32. Як од Кумівщини да до Хмельнищини, як од Хмельнищини да до Брянщини, як од Брянщини да й до сього ж то дня, як у землі кралевській да добра не було. АД. II. 20.
Ли́марка, -ки, ж. Жена шорника.
Окопати, -ся. Cм. окопувати, -ся.
Поясок, -ска, м. 1) Ум. отъ пояс. 2) Мѣсто связки пучка камыша, употребляемаго для котця. Браун. 15. 3) Карнизъ (на печкѣ). Лебед. у. 4) Въ плужномъ лемехѣ: поперечная набойка съ лѣвой стороны. Вас. 199. 5) Поперечная круговая линія на рисункѣ писанки. 6) Круговая широкая линія въ орнаментѣ раскрашенной миски. Вас. 184.
Самовладник, -ка, м. Самовластный, самодержавный государь. Желех.
Сніжниця, -ці, ж. = сніговиця. Морози лютували і сніжницею мело. Млак. 52.
Чмакати, -каю, -єш, гл. Чавкать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОВЕРБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.