Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідняга

Бідняга, -ги об. бѣдняга. пропав на вік сей маг, бідняга, порхне душа на другий бік. Котл. Ен., Ум. бідняжка, бідняжечка. Боровсь з своїм, сердега, горем, слізми, бідняжка, обливавсь. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДНЯГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДНЯГА"
Доси́понька, -ки, Ум. отъ доси́пка.
Зубоватий, -а, -е. О картофели, фасолѣ: недоваренная, еще твердая. Квасоля ще не вкипіла, ще зубовата. Черниг. у.
Компанійський, -а, -е. Относящійся къ компанійцю. Полковник компанійський. Шевч. (1883) 235.
Любо́нь нар. = либонь.
Перемусувати, -сую, -єш, гл. Перепѣниться.
Перинний, -а, -е. Относящійся къ перинѣ.
Покірне нар. = покірно. Покірне одказали вони. Оп. 75.
Скалник, -ка́, м. Полѣно, предназначенное для лучины, но еще не расколотое. Подол. г.
Сподітися I, -діюся, -єшся, гл. = сподіватися. П'є п'яниця неділю, а я ся сподію. Чуб. V. 585. От і сподійся з його добра. Камен. у.
Хекати, -каю, -єш, гл. = хакати. Як літом собака хекає, виваливши язик, то то, кажуть, він приказує: «на ката хата, на ката хата». Ном. № 10288.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДНЯГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.