Брикатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Лягаться. Знай, кобило, де брикати. І все кобилок поганяє, що оглобельна аж брикає. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. 2) Артачиться; капризничать, зазнаваться. Пархоме! в щасті не брикай: як більш нема, то й так нехай.
Видихнути Cм. видихати.
Дрокови́ця, -ці, ж. Жаркое время въ маѣ и іюнѣ, когда скотъ подвергается нападенію оводовъ и мечется изъ стороны въ сторону (дрочиться). Чого ти головою крутиш, мов той цап у дроковицю?
Замі́сто, замі́сть, замі́сць, замісь, нар. Вмѣсто. Дала ж мене моя мати заміж за старого і казала шанувати замісто молодого. Ой не стеле чумак собі постіленьку, а зелену травицю, а у головки замість подушечки кленьчасту важницю. Замісць доброго, дрантя продає. Замісь полу помощена велика купа комишу.
Карнавка, -ки, ж. Церковная кружка для сбора денегъ. Всі... клали в карнавку по копійці. Люде гроші кидали до карнавки церковної. Ум. карнавочка.
Молочко́, -ка́, с. 1) Ум. отъ молоко. 2) Женское сѣмя пчелъ. У п'ятку матка кладе молочко, а поверх його трутні кладуть назілки. 3) Мужское сѣмя рыбъ. 4) Раст. Lactuca scariola L. 5) — котяче. Раст. = молоко песяче.
Споліскуватися, -куюся, -єшся, сов. в. сполоскатися, -щуся, -щешся, гл. Ополаскиваться, ополоснуться, обмываться, обмыться, смачиваться, смочиться. Піди, голяк, піди, лахмай, піди сполощися.
Сцик! межд. отъ сцяти.
Телепало, -ла, об. Медленно идущій, идущая.
Уладнувати, -ную, -єш, гл. = уладнати 1.
