Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідуля

Бідуля, -лі, об.? Уже мене обрехали білецькі бідулі. Гол. ІІІ. 388.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДУЛЯ"
Двохлі́ток, -тка, м. Двухлѣтній ребенокъ. Г. Барв. 440.
Жовто́брюшок, -шка, м. Ум. отъ жовтобрюх.
Нацупити Cм. нацуплювати.
Поденно нар. Поденно. Піду я поденно робити. МВ. (О. 1862. III. 72). Поденно до людей хожу. Г. Барв. 270.
Покудовчити 1, -чу, -чиш, гл. = покудлати.
Постерігання, -ня, с. Замѣчаніе, наблюденіе.
Поцмокати, -каю, -єш, гл. Почмокать. Поцмокав губами. Харьк. у.
Рушниця, -ці, ж. Ружье. Ой упала Бондарівна близько перелазу — забив, забив пан Каневський з рушниці одразу. Чуб. V. 427. Ум. рушничка. Грин. II. 222. З рушнички золотої стріляє пташки. Гн. І. 169.
Угляр, -ра, м. = вугляр.
Устидливий, -а, -е. Стыдливый. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.