Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бердечко
бердинка
бердів'я
бердник
бердо
бердо!
бердов
бердулець
берег
берегівка
береговий
береговисько
береговище
берегою
берегти
берегтися
берегулька
берегуля
бережак
бережан
береженько
бережина
бережистий
бережити
бережіння
бережки
бережкий
бережний 1
бережний 2
бережність
бережно
бережняк
бережок
береза
березень
березина
березівка
березіль
березінь
березка
березник
березниця
березняк
березовий
березовіл
березозіль
березонька
берека
беремок
бересклен
бересклет
берест
берестина
берестище
берестник
берестняк
берестовий
бересток
берестюк
берестяка
берестянка
беречи
бержулочка
берівка
беріг
берізка
берізонька
беркий
беркиць!
беркицьнути
беркицьнутися
беркут
берлин
берлина
берліг
берло
берулька
беручий
беручкий
берфела
берца
берце
бесаг
беседа
беседка
беседонька
беседувати
бесермен
бесєкур
бесі
бесіда
бесідливий
бесідувати
бесіжник
бесіт
бескед
бескедина
бескет
бескеття
бескид
бескидський
бескидувати
бестія
бестіянський
бесур
бесурів
бесурман
бесурмен
бесурменський
бесурмлянин
бесурмлянський
бетега
бетегота
бетежний
бетлах
бетлих
бетоніка
бефель
бех!
бех
Блоня, -ні, ж. Часть поля. Желех.
Брехання, -ня, с. 1) Лганье. 2) = гавкання.
Вирізування, -ня, с. 1) Вырѣзываніе. 2) Особый способъ ажурнаго вышиванія. Шити вирізування. Вас. 193. 3) Украшеніе деревянныхъ предметовъ вырѣзываніемъ орнаментовъ. Шух. І. 306.
Зави́лювання, -ня, с. Заискиваніе, виляніе около чего нибудь.
Закасува́ти 2, -су́ю, -єш, гл. 1) Превзойти. Мін буланий навзаводах закасував його мишатого. 2) Уничтожить, исключить. Колись до війська людей вербували, а тепер їх закасували.
Зато́птувати, -тую, -єш, сов. в. затопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. 1) Затаптывать, затоптать. Затопчу неволю босими ногами. Шевч. 77. Кинув між коні, щоб його затоптали. Рудч. Ск. І. 36. 2) Засыпать, засыпать рану и пр. (чѣмъ либо сыпучимъ напр.) ХС. VII. 417. Як собака вкусить, затоптують рану шерстю з тії собаки, перепаленою. Грин. II. 320. Мнж. 155.
Напа́сниця, -ці, ж. Нападающая, задирщица, обидчица.
Рострявання, -ня, с. Разлука. Рострявання душі з тілом. ЗЮЗО. І. Матер. 32.
Скепати, -па́ю, -єш, гл. = скіпати.
Шкатильгати, -га́ю, -єш, гл. Прихрамывать. Чуб. II. 283.
Нас спонсорують: