Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бердечко
бердинка
бердів'я
бердник
бердо
бердо!
бердов
бердулець
берег
берегівка
береговий
береговисько
береговище
берегою
берегти
берегтися
берегулька
берегуля
бережак
бережан
береженько
бережина
бережистий
бережити
бережіння
бережки
бережкий
бережний 1
бережний 2
бережність
бережно
бережняк
бережок
береза
березень
березина
березівка
березіль
березінь
березка
березник
березниця
березняк
березовий
березовіл
березозіль
березонька
берека
беремок
бересклен
бересклет
берест
берестина
берестище
берестник
берестняк
берестовий
бересток
берестюк
берестяка
берестянка
беречи
бержулочка
берівка
беріг
берізка
берізонька
беркий
беркиць!
беркицьнути
беркицьнутися
беркут
берлин
берлина
берліг
берло
берулька
беручий
беручкий
берфела
берца
берце
бесаг
беседа
беседка
беседонька
беседувати
бесермен
бесєкур
бесі
бесіда
бесідливий
бесідувати
бесіжник
бесіт
бескед
бескедина
бескет
бескеття
бескид
бескидський
бескидувати
бестія
бестіянський
бесур
бесурів
бесурман
бесурмен
бесурменський
бесурмлянин
бесурмлянський
бетега
бетегота
бетежний
бетлах
бетлих
бетоніка
бефель
бех
бех!
Блекіт, -коту, м. Раст. а) Цикута, бѣшеница, Cicuta. Угор. б) Conium maculatum. Вх. Пч. І. 9.
Вітритися, -рюся, -ришся, гл. ? Собаки вітрились тоді, то я і взяв од собак вила. Новомоск. у. (Залюбовск.).
Деше́вшати, -шаю, -єш, гл. Становиться дешевле. Харьк. Коні дешевшають, не поведу свого на ярмарок. Черниг. у.
Забубо́ни, -нів, м. мн. = забобони. Не дуже люблю сільське понеділкування і всякі сільські забубони. Левиц. Пов. 170. Бабські забубони. Ном. № 253.
Захистни́й, -а́, -е́ Защищенный отъ вѣтра; укромный; уютный. У М. Вовчка о вечерѣ въ смыслѣ: тихій, вмѣсто затишний. Як то вже я того вечора захистного, темного дожидаю. МВ. (О. 1862. ІІІ. 61).
Мі́сно нар. = міцно. Рудч. Ск. II. 152.
Понасушувати, -шую, -єш, гл. Насушить (во множествѣ). Я собі понасушувала і вишень, і груш, і яблук, — буде на всю зіму. Харьк. у.
Пособити, -ся. Cм. пособляти, -ся.
Чата, -ти, ж. 1) Отрядъ солдатъ, назначенный для стражи. Жодна (пластунська) чата мусить обходить своє займище. О. 1862. II. 64. Прокинулась і сонна чати. К. ЦН. 301. 2) Караулъ, дозоръ. Коли ж зустрічають ватагу козаків: теж ідуть на чати. ЗОЮР. II. 104. стояти на чатах. Стоять на часахъ.
Чорнявка, -ки, ж. Брюнетка. У їх була дівка-чорнявка. Ум. чорнявочка. Циганочка-чорнявочка. Млак. 106.
Нас спонсорують: