Борідочка, -ки, ж. Ум. отъ борода.
Вичмихатися, -хаюся, -єшся, гл. Отфыркаться.
Зава́тра, -ри, ж. У гуцульскихъ пастуховъ въ полони́нах: родъ шалаша среди загороди, въ которой ночуютъ животныя: съ покатой крышей изъ луба и открытыми боками, чтобы спящій тамъ пастухъ могъ всегда видѣть животныхъ. 188.
Зако́панець, -нця, м. Что-нибудь краденое и закопанное.
Зніміти, -мі́ю, -єш, гл. Онѣмѣть.
Картати, -та́ю, -єш, гл. Упрекать, корить, выговаривать. Ой догнав він Лемерівну, та й не б'є, тілько ж її словечками картає. Такий гнівний, крий мати божа! Почав її словами картати. Мене матінка зроду не била, все словом картала. Він у церкві їх картав словами, соромив ледачими ділами.
Май I, маю, м. 1) Зелень. Славне Підгір'є шо ся маєм крило, в шовкові трави спати ся клонило. 2) = клечання. Колись на сі, свята в жене було весело-весело та зелено-зелено! І за образами май, і по гвіздочках май!. А тут где віз повен маю — так на Поділлю звуть клечання. 3) Раст. Leontodon taraxacum. 4) Названіе пятаго мѣсяца, май. Як випадуть в маї три дощі добрих, то дадуть хліба на три годи.
Перло, -ла, с. Жемчугъ; перлъ. На шиї мала низку перел. Сльози, як перло. А сльози мов перло сиплються мені на руки. Були коралі — та пішли далі, були перли, та ся стерли. Зуби — коби перли чисті.
Повештатися, -таюся, -єшся, гл. Пошататься, послоняться. Повештався я тутечки чимало на своєму віку.
Червень, -вня, м.
1) = червець 1.
2) = червець 2.