Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бердечко
бердинка
бердів'я
бердник
бердо
бердо!
бердов
бердулець
берег
берегівка
береговий
береговисько
береговище
берегою
берегти
берегтися
берегулька
берегуля
бережак
бережан
береженько
бережина
бережистий
бережити
бережіння
бережки
бережкий
бережний 1
бережний 2
бережність
бережно
бережняк
бережок
береза
березень
березина
березівка
березіль
березінь
березка
березник
березниця
березняк
березовий
березовіл
березозіль
березонька
берека
беремок
бересклен
бересклет
берест
берестина
берестище
берестник
берестняк
берестовий
бересток
берестюк
берестяка
берестянка
беречи
бержулочка
берівка
беріг
берізка
берізонька
беркий
беркиць!
беркицьнути
беркицьнутися
беркут
берлин
берлина
берліг
берло
берулька
беручий
беручкий
берфела
берца
берце
бесаг
беседа
беседка
беседонька
беседувати
бесермен
бесєкур
бесі
бесіда
бесідливий
бесідувати
бесіжник
бесіт
бескед
бескедина
бескет
бескеття
бескид
бескидський
бескидувати
бестія
бестіянський
бесур
бесурів
бесурман
бесурмен
бесурменський
бесурмлянин
бесурмлянський
бетега
бетегота
бетежний
бетлах
бетлих
бетоніка
бефель
бех
бех!
Бекет, -та, м. Военный пикетъ, стража. Округи табора жадних бекетів. К. ЧР. 308. Скрізь по сей бік стояла на бекешах стража польска. ЗОЮР. I. 263.
Вабко нар. Легко приманиваемо.
Відхиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відхилити, -лю, -лиш, гл. 1) Отклонять, отклонить; отвращать, отвратить, отвести. МВ. І. 21. 2) Пріотворять, пріотворить. Відхили трошки двері. Двері були відхилені, то я й зазирнув. Харьк.
Гірчичний, -а, -е. Горчичный.
Дзендзелик, -ка, м. Въ загадкѣ: пламя фитиля. Червоний дзендзелик, чорна тіточка (каганець). Чуб. І. 309.
Жартува́ння, -ня, с. Шутки. Оддала ж мене мати, учинила мою волю, тепер мені жартування з великою бідою. Чуб. V. 606.
Під 2 пред. 1) Подъ. Ой під вишнею, під черешнею стояв старий з молодою. Н. п. Гріх не личком зав'язати та під лавку сховати. Посл. 2) Къ, подъ. Татарин... далі вже й під Київ підступає. ЗОЮР. І. 3. Він підійшов під віконце та й кличе курочку. Рудч. Ск. І. 19. 3) Подъ властью. Буде добре запорожцям і під турком жити. Н. п. 4) У, при, около, подъ. А вже Палій під Полтавою із Шведом побився. Макс. 5) Въ, во. Під той час і брат приходить. Яка з нас під той час мигнеться. МВ. (О. 1862. III. 46). Було під робочу пору. Г. Барв. 325. Мої ви дочки і зяті кохані! Що з вами діється під сю годину, під сю страшну козацьку хуртовину. К. ЦН. 186. Під холеру вони полягли. Мир. Пов. І. 124. 6) На. Выряжали нас... в похід під турка. Грин. II. 209. 7) під но́гу грати. Играть въ тактъ. Музики грали під ногу маршової. 8) під п'яну руч. Подъ пьяную руку. 9) під чаркою. Во хмелю.
Розшукати, -ся. Cм. розшукувати, -ся.
Чуманіти, -ні́ю, -єш, гл. 1) = чманіти. Вип'є без міри, та й після чуманів. Харьк. г. Чуманіє в голові. Лохв. у. 2) Сидѣть какъ одурѣлый, засиживаться. Сидимо — чуманіємо. Лохв. у. Чого він чуманіє? — т. е. чего онъ медлить уходить. Борз. у.
Шуркнутися, -кнуся, -нешся, гл. Вскочить во что. Шуркнутися до комори. Вх. Лем. 486.
Нас спонсорують: