Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бердечко
бердинка
бердів'я
бердник
бердо
бердо!
бердов
бердулець
берег
берегівка
береговий
береговисько
береговище
берегою
берегти
берегтися
берегулька
берегуля
бережак
бережан
береженько
бережина
бережистий
бережити
бережіння
бережки
бережкий
бережний 1
бережний 2
бережність
бережно
бережняк
бережок
береза
березень
березина
березівка
березіль
березінь
березка
березник
березниця
березняк
березовий
березовіл
березозіль
березонька
берека
беремок
бересклен
бересклет
берест
берестина
берестище
берестник
берестняк
берестовий
бересток
берестюк
берестяка
берестянка
беречи
бержулочка
берівка
беріг
берізка
берізонька
беркий
беркиць!
беркицьнути
беркицьнутися
беркут
берлин
берлина
берліг
берло
берулька
беручий
беручкий
берфела
берца
берце
бесаг
беседа
беседка
беседонька
беседувати
бесермен
бесєкур
бесі
бесіда
бесідливий
бесідувати
бесіжник
бесіт
бескед
бескедина
бескет
бескеття
бескид
бескидський
бескидувати
бестія
бестіянський
бесур
бесурів
бесурман
бесурмен
бесурменський
бесурмлянин
бесурмлянський
бетега
бетегота
бетежний
бетлах
бетлих
бетоніка
бефель
бех
бех!
Боківня, -ні, ж. 1) Судакъ короче девяти вершковъ. 2) 500 штукъ уложенной вмѣстѣ рыбы. Желех. 3) утяти боківні. Упасть на бокъ.
Бурлачити, -чу, -чиш, гл. = бурлакувати 1. Рудч. Чп. 11.
Бучок, -чка, м. 1) Ум. отъ бук. Ой убили Миколайка під зеленим бучком. Гол. І. 229. 2) Буковая палка; вообще палка. Гол. Од. 60. У нашому селі чабан убив бучком вовка. Полт. у. Подай мені, жінко, бучка, тепер буду вчити братка. Макс. 3) Небольшой улей. (Черниг.). Левч. 168. Ум. бучечок.
Ворочання, -ня, с. Переворачиваніе.
Зарізя́ка, -ки, м. = зарізака. Як несли покійника біля тюрми, то виводили і зарізяку черкеса. О. 1861. VII. 5.
Здити́ніти, -нію, -єш, гл. Впасть въ дѣтство. Екат. г.
Кремезли́вий и кремезни́й 1) Крѣпкій, здоровый. Не закутуй дитину, то вона буде кремезлива. Берд. у. Старины люде були кремезніші. Харьк. 2) Твердый, неуступчивый. Хазяїн був чоловік кремезний и норовливий. МВ. ІІ. 76.
Кровопийка, -ки, ж. Глотокъ крови. Нехай я й жупан, та з своєї праці, а в твоєму каптанці не одна кровопийка. О. 1861. II. 28. (З нар. уст.).
Обдаряти, -ря́ю, -єш, сов. в. обдари́ти, -рю́, -риш, гл. = обдаровувати, обдарувати. Левиц. І. 44. Ой підіте, скриню одімкніте, подарочки та й заберіте, усіх бояр та й обдаріте. Грин. III. 482.
Уходити 2, -джу, -диш, гл. Поносить вдоволь одежду. Ла світі сі не нажили, красно не входили. Шух. І. 203.
Нас спонсорують: