Відчахнути, -ну, -неш, гл.
1) Отломить, отщепить. Нап'явсь, за гілочку смикнув, аж дерево те затріщало, і зараз гілку одчахнув.
2) Отлучиться. Як полягають у неділю спати, а вона одчахне на вулицю до дівчат та парубків.
Гейс-берта, — бертя! = гейса.
Господа́рь, -ря́, м. 1) Хозяинъ, владѣлецъ, глава въ домѣ. Де господарь не ходить, там нивка не родить. Ой діти ж мог, да біда ж мені з вами, ой да що нема господаря над вами. 2) Титулъ прежнихъ князей Молдавіи и Валахіи. Оттоді то Василь молдавський, господарь волоський.... до.... кроля польського посилав. Ум. Господа́рик, господа́ричок, господа́ренько. Що ж місячик — то господарик, що сонечко — то господинька. Ой папочку, господаричку, а в чеській землі королем будеш. Ой нема дома господаренька.
Ґонт, -ту, м., ґо́нта и го́нта, -ти, ж. Тесъ, гонтъ. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив. Дімок стояв, гонтою вбитий.
Забобо́нність, -ности, ж. Суевѣрность.
Лоза́, -зи, ж. 1) Раст. лоза. Їж, козо, лозу, коли сіна немає. Люде гнуться, як ті лози, куди вітер віє. 2) — цареградська. Раст. Elaegnus hortensis. 3) Розга. 4) Весенняя хороводная игра, въ которой играющіе становятся в ключ, съ одного конца котораго двѣ дѣвушки подымаютъ руки, подъ которыми пробѣгаетъ крайняя играющая противоположнаго конца и тягне за собою увесь ключ, при чемъ поются принадлежащія этой игрѣ пѣсни. Такія-же точно игры (но съ другими пѣснями) — въ смородину и ключ. плести лозу — варіація этой игры въ Переяс. у. 5) довга лоза. Игра, подобная чехардѣ, описанная у Ум. лізка (ло́зка), лізонька (, (ло́зонька), — За густими лізоньками біжить річка струєчками.
Натрощити, -щу́, -щи́ш, гл. Наломать; раздавить (многое).
Спустувати, -ту́ю, -єш, гл. = спустіти. Коли ж воно, дума, ті вовки у хаті заведуться? Хиба як спустує?
Стриб 1, -бу, м. Скачекъ. Напірай на стриб та ще й на добрий.
Чичка, -ки, ж. Цвѣтокъ.