Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біловусий

Біловусий, -а, -е. Съ бѣлыми, свѣтлыми усами. Ум. біловусенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОВУСИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОВУСИЙ"
Кіля пред. = біля. Сотворив з того ребра Єву і положив кіля Адама. Чуб.
Лосня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Лосниться, блестѣть. Полики шовкові лосняють, літа мої минають. Чуб. V. 1093.
Попудити, -джу, -диш, гл. Погнать. А кум їх так попудив, що тільки куряву підняли.
Потомність, -ности, ж. Будущее. Желех.
Поторсати, -саю, -єш, гл. Подергать, потрясти; взять за грудь и встряхнуть. Поторсав жінку, а вона й скинула дитину. Канев. у.
Правний, -а, -е. Законный, основанный на правѣ. Ми позаводимо усюди правниї суди. К. ЧР. 132. 2) Правовой.
Приставщина, -ни, об. и ж. 1) Приставшій, присоединившійся къ кому либо человѣкъ въ видѣ пріемыша или участника дѣла, дающаго только свой трудъ, безъ капитала. Він і той год приставав на шинок (торгувати) без копійки грошей, на чужі гроші, а не на свої, — він приставщина. Павлогр. у. 2) Невѣнчанная женщина, вступившая въ сожительство на правахъ хозяйки. Александров. у. 3) Привидѣніе. Став білий як приставщина. Харьк. у.
Прищикуватий, -а, -е. = прищуватий.
Хапнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хапати. Хапнув обома лапами. Чуб. І. 142.
Чутком нар. Слыхомъ. А ні видком не видати, а ні чутком не чувати. Фр. Пр. 168.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОВУСИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.