Дітва́к, -ка́, м. Мальчуганъ. мн. Дітваки́. Дѣтишки. Нема у нього дітваків.
Дріжаки́, -ќів, м. мн. Дрожь. дріжаки́ їсти. Трястись отъ холода. Пархім ходить та, голодний, дріжаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо й одягтись. О, та й змерз же я цупко!... Та й дріжаків наївся! дріжаки́ сќачуть у душі. Страшно становится, нападаетъ страхъ. Йдуть хлопці.... в душі дріжаки скачуть. Господи, Господи! що то буде?... Кожному в голові був той екзамен.
Жнивовий, -а, -е. = жнивний. Жнивового часу тяжко у нас наняты женців.
Звір I, зво́ру, м. Оврагъ, лощина, ложбина. Не навчила я ся корчима ходити, з звора воду пити, з торби хлібом жити, з торби хлібом жити, на камені спаті.
Нарозуми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. = напоумити. Нарозумив би тебе Бог.
Поповчити, -вчу, -вчиш, гл. Учить достаточно много, долго. У школу оддали і там чимало поповчили.
Сивозалізний, -а, -е. О цвѣтѣ: стальной. О масти: темносѣрый.
Супорка, -ки, ж. = софорок. Куриця до супорки.
Удовольнити, -ся. Cм. удовольняти, -ся.
Цундравка, -ки, ж. Старая изорванная или въ заплатахъ рубаха.
