Вирачкуватися, -куюся, -єшся, гл. Вылѣзть на четверенькахъ, вообще выбраться съ трудомъ на гору (о человѣкѣ, лошадяхъ).
Гачник, -ка, м. = очкур.
Заві́йна, -ни, ж. 1) Болѣзнь: сильная рѣзь въ животѣ. Перша каже: у небоги пристрітні уроки; друга плеще: їй завійна всунулася в боки. 2) Мятель.
Зада́ння, -ня, с. = завдання. Яке важке задання бути діячем на далекій стороні.
Захоложуваты, -жую, -ешъ, гл. = захолоджуваты.
Згриз, -зу, м. згри́за, -зи, ж. = згризота.
Мо́кти, -кну, -неш, гл. 1) Мокнуть. Стоїть коник на дощі і сідельце мокне. Була колись собі жаба та мокла у ставку. Мокне, мокне та скік на колоду. 2) Переносно: горѣть. Въ Подольской губ. существуетъ обычай, согласно которому, при видѣ пожара для ослабленія силы огня слѣдуетъ говорить: « «Онде щось мокне», а не «горить».
Непричетний, -а, -е. Непричастный. Вони сами крали, а возили сюди непричетні.
Позагачувати, -чую, -єш, гл. Запрудить (многое), сдѣлать плотины.
Цицьковий, -а, -е. Грудной. У мене дитина цицькова, то не можна на місто піти. цицькове́ теля. Теленокъ сосунъ.
