Відбріхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. відбрехатися, -шуся, -шешся, гл. Отдѣлываться ложью, оправдываться, оправдаться при помощи лжи, вывернуться изъ бѣды ложью. Прийшовши додому, тяжко їй було відбріхуватись перед матір'ю, що не принесла ягідок; бо зроду не брехавши ні в чім, не знала як і викрутитись. Брехнею не відбрешешся.
Грома́шик, -ка, м. Раст. Hepatica triloba.
Коверза, -зи, ж. 1) Раздумье, размышленіе. Об миленькій своїй дитині водив по мізку коверзу. 2) Чепуха. Лемішка хотів і собі закидати по московській... але замолов таку коверзу, що тільки сам махнув рукою.
Між пред. = межи. Між вовками по вовчій і вий. Инше упало між тернину. нема між чим вибрати. Не изъ чего выбрать. Нема між чим вибрати: волів мало.
Наса́д, -ду, м. 1) Часть телѣги: подушка поверхъ оси. Садися ж іззаду та не поламай насаду. 2) Часть саней (керчуг), которыми гуцулы свозятъ срубленныя деревья: перекладина, лежащая на копилах и связывающая полозья; такихъ перекладинъ въ саняхъ двѣ.
Онемощіти, -щію, -єш, гл.
1) Обезсилѣть, изнемочь. Як цілий день у спеку попокосиш, то й онемощієш.
2) Обѣднѣть. Був багатий сильно Шкварій, а тепер онемощів.
Поперешний, -а, -е. = поперечний.
Рожаїстий, -а, -е. Многоплодный. Із щепи та така яблуня рожаїста, що куди вам.
Українка, -ки, ж. Украинка. Густий морок скрізь по хатах, густійший в будинках, що нема душі живої в сестрах Українках. Ум. україночка. Везуть (татари) волиночку, молодую Вкраїночку.
Утікати, -каю, -єш, сов. в. утекти, -чу, -чеш, гл.
1) Убѣгать, убѣжать. Утікав перед вовком, а впав на медведя. Від напасти полу вріж та втікай.
2) Втекать, втечь.