Гу́ска, -ки, ж. 1) Самка гуся, гусыня. А щоб тебе гуска вбрикнула. 2) Соль въ столбикѣ, ступка соли. Гуска соли. 3) Родъ печенья. Попекли свахи гуски. На тарілку кладе чарку горівки і гуску або колач. 4) мн. Раст.: Nymphaea alba L, Cм. Латаття. Ум. Гу́сонька, гу́сочка. Нароблюють невеличких калачиків довгих (гусочки).
Дріжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Дрожать. Дріжить як мокрий хорт, зубами знай цокоче. Гей як вискочив козак Нечаєнко сам кониченька сідлати, гей під кониченьком, гей під вороненьким стали ніженьки дріжати.
Лакомина, -ни, ж. Лакомство, лакомый кусочекъ. Там лакомини разні їли, буханчики пшенишні білі.
Малю́сенький, -а, -е. = малесенький. Крошечный.
Обчарувати, -ру́ю, -єш, гл. Очаровать. Ой у полі криниченька обчарованая.
Плись меж. = плюсь 1. У воду тільки плись, як раз пішло на дно. А лебідь плись на дно.
2) Выражаетъ быстрое паденіе. Із моці вибився, сердешний на бік плись.
Поначитувати, -тую, -єш, гл. Вычитать (во множествѣ).
Торототіти, -точу, -чеш, гл. = таратотіти. Решето тороточе, чогось воно хоче.
Удатний, -а, -е. 1) Способный. Чіпка до хазяйства такий удатний. На все вдатні — до любощів, до пісень.
2) Удачный.
Щедровий, -а, -е. Относящійся къ щедрому вечору. Пшеничні хліби — то господару: щедрове пиво — то господинці, а солодок медок — Богу на славу.