Бракнути, -не, гл. безл. Недоставать. Бракне копійки.
Вістря, -ря, с. Остріе.
Зблі́длий, -а, -е. Поблѣднѣвшій. Сонце викотилось з-за Дніпра й освітило їх зблідлі лиця й трохи червоні очі. Тонкі та зблідлі уста.
Знудити, -джу, -диш, гл.
1) Истомить. Зсушив мене, знудив мене як билину.
2) — чим. Почувствовать, что надоѣло, опротивѣло что. Ти весела, світом рада, тобі милий світ!.. Живо, живо світом знудиш, тяженько здихнеш.
Золотавий, -а, -е. Золотистый. Прегарні золотаві сни.
Напи́лий, -а, -е. Пьяный, хмѣльной. То безбожні бесурмени теє зачували, напилого козака зараз познавали.
Неладен, неладний, -а, -е. Безпорядочный; нехорошій, некрасивый. У кого дочок сім, то й доля всім, а в мене одна, та й та неладна. Будь він тричі неладен! (брань).
Острів, -рова, м.
1) Островъ. Стоїть над морем: ніяк на острів не достанеться.
2) = острева. Ум. острівець.
Повиповнювати, -нюю, -єш, гл. Наполнить (во множествѣ). Де були в полі глибокії долини, волоською кров'ю повиповнював.
Понаврочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и наврочити, но во множествѣ.