Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

б I
б II
ба!
баба
бабайка
бабак
бабаковий
бабана
бабарунка
бабах!
бабахати
бабахкати
бабахнути
бабача
бабаченя
бабачище
бабачок
бабега
бабець
бабешки
бабизна
бабин
бабинець
бабинка
бабинський
бабисько
бабити
бабитися
бабиць
бабиця
бабич
бабишник
бабище
бабівщина
бабій
бабінка
бабіти
бабка
бабкуватий
баблятися
бабник
бабодур
бабойка
баболюб
бабонити
бабонька
бабота
бабочка
бабрання
бабрати
бабратися
бабриська
баброш
бабруля
бабрун
бабруна
бабрунька
бабство
бабський
бабувати
бабунечка
бабуня
бабусенька
бабусечка
бабусин
бабуся
бабухатий
бабчар
бабчин
бабчук
баб'юк
баб'ячий
бава
бавина
бавити
бавитися
бавіння
бавка I
бавка II
бавлення
бавна
бавний
бавниця
бавно
бавняний
бавовна
бавовник
бавовняний
бавовнянка
бавойка
баволна
баволняний
бавуна
бавуняний
багамел
багат
багат-вечір
багатенний
багатенький
багатенько
багатечко
багати
багатий
багатиня
багатиревий
багатирів
багатирство
багатирський
багатирь
багатирька
багатитися
багатійшати
багатіння
багатіти
багатішати
багато
багатолистий
багатство
багаття
багатшати
Безжурний, -а, -е. Безпечальный, веселый.
Бувалий, -а, -е. Бывалый, опытный. Чуб. І. 236. Не питай старого, а питай бувалого. Ном. № 5784.
Лопа́та, -ти, ж. 1) Лопата для копанія, пересыпки сыпучихъ тѣлъ. Ніхто не розлучить, ні світ, ні зоря, хиба нас розлучить сирая земля, заступ, лопата, земляная хата. Чуб. V. 81. З одного дерева і хрест, і лопата: хрестові ся кланяють, а лопатою нечисть відкидають. Ном. №8059. Лопатами віяли. Лопата дерев'яна або залізна. 2) Лопата пекарная. Химка й хазяйка, та лопати нема. Ном. № 10784. Ум. лопатка, лопатонька, лопаточка.
Лу́згати, -гаю, -єш, гл. = лузати.
Напоро́ти Cм. напорювати.
Поворожити, -жу́, -жиш, гл. Погадать. Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити. Шевч. 14. Переносно: поговорить съ кѣмъ въ секретѣ съ цѣлью устроить что — либо, оказать кому протекцію и пр., устроить, уладить что-либо негласными способами. Попереду він кинувсь до лисиці, щоб тая нищечком у львиці поворожила про його. Гліб.
Поотруювати, -труюю, -єш, гл. Отравить (многихъ).
Роскуштуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Хорошенько распробовать. Роскуштувалися, — а воно добре, — давай тоді їсти. Конст. у.
Читальник, -ка, м. Читатель. Багацько читальників дожидається тієї книжки. Левиц. Пов. 255.
Чортище, -ща, м. Ув. отъ чорт. КС. 1882. IV. 170.
Нас спонсорують: