Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

б I
б II
ба!
баба
бабайка
бабак
бабаковий
бабана
бабарунка
бабах!
бабахати
бабахкати
бабахнути
бабача
бабаченя
бабачище
бабачок
бабега
бабець
бабешки
бабизна
бабин
бабинець
бабинка
бабинський
бабисько
бабити
бабитися
бабиць
бабиця
бабич
бабишник
бабище
бабівщина
бабій
бабінка
бабіти
бабка
бабкуватий
баблятися
бабник
бабодур
бабойка
баболюб
бабонити
бабонька
бабота
бабочка
бабрання
бабрати
бабратися
бабриська
баброш
бабруля
бабрун
бабруна
бабрунька
бабство
бабський
бабувати
бабунечка
бабуня
бабусенька
бабусечка
бабусин
бабуся
бабухатий
бабчар
бабчин
бабчук
баб'юк
баб'ячий
бава
бавина
бавити
бавитися
бавіння
бавка I
бавка II
бавлення
бавна
бавний
бавниця
бавно
бавняний
бавовна
бавовник
бавовняний
бавовнянка
бавойка
баволна
баволняний
бавуна
бавуняний
багамел
багат
багат-вечір
багатенний
багатенький
багатенько
багатечко
багати
багатий
багатиня
багатиревий
багатирів
багатирство
багатирський
багатирь
багатирька
багатитися
багатійшати
багатіння
багатіти
багатішати
багато
багатолистий
багатство
багаття
багатшати
Безвілля, -ля, с. Угнетеніе, неимѣніе свободы. Се пряме безвілля. Ном. № 1330.
Бумкати, -каю, -єш, гл. Извлекать басовые, густые звуки (на струнномъ инструментѣ).
Відросток, -тку, м. Отростокъ. Який корінь, такий і одросток. Ном. № 7139. Ум. відростоньок. Зеленая та дібрівонько, чого в тебе пеньків много, зеленого а ні одного, одростонька ні од одного? Грин. ІІІ. 468.
Копитанський, -а, -е. = капитанський. Левиц. Пов. 207.
Мургі́й, -гія́, м. Волъ почти черной масти. Cм. смаглій. КС. 1898. VII. 42.
Нетямний, -а́, -е́ Безчувственный, находящійся въ безсознательномъ состояніи. Та й повінчала нетямну вже мертву. К. ПС. 21. З купелі саджали в купіль, як малу дитину, полумертву, невладущу нетямну людину. К. МБ. XI. 146.
Падлючний, -а, -е. Подлый, испорченный. От падлючні діти: понехтували хлоп'я, — я́к побили! Зміев. у.
Пообпірати, -раю, -єш, гл. То-же, что и обіпрати, но многихъ.
Рострявання, -ня, с. Разлука. Рострявання душі з тілом. ЗЮЗО. І. Матер. 32.
Шпортання, -ня, с. 1) Ковырянье. 2) Возня съ чѣмъ либо. Екатер. г.
Нас спонсорують: