Золитися, -лю́ся, -лишся, гл. Бучиться, щелочиться. «Золись-золись! на більш не надійсь! (як золять плаття).
Ли́марський, -а, -е. Шорническій. Нін і ремінця лимарського не варт.
Навпо́слі и навпосля́, нар. = навпісля́. Коб мені той розум наперед, що тепер навпослі. Оце вже навпосля... то ще й його вчу.
Наслинювати, -нюю, -єш, сов. в. наслинити, -ню, -ниш, гл.
1) Наслюнивать, наслюнить, смачивать, смочить слюной.
2) Слюнявить, наслюнявить.
Осмикувати, -ся, -кую, -ся, -єш, -ся, сов. в. осмикати, -ся, -каю, -ся, -єш, -ся, одн. в. осмикнути, -ся, -ну, -ся, -неш, -ся, гл. = обсмикувати, -ся, обсмикати, -ся, обсмикнути, -ся.
Особе нар. Особо, отдѣльно. Бог дихнув духом, і все стало окроме: зерно особе, полова особе, солома особе. Щитають: старих особе, а ягнята особе.
Пристаркуватий, -а, -е. 1) Пожилой. Якась пристаркувата пані.
2) Старообразный.
Рантовий, -а, -е. На ранту. Черевики рантові. Рантові чобітки пошили тато.
Смеречок, -чка, м. — жабій. Pacт. Equisetum.
Сплав, -ву, м. 1) Проливной дождь. Іде він, аж люнув страшенний сплав, ріка ніби море шуміє. 2) Плотъ изъ сплавного лѣса. Черемошом пливуть сплави в далеку чужину. 3) Родъ женской болѣзни. Cм. сплавня.