Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

б I
б II
ба!
баба
бабайка
бабак
бабаковий
бабана
бабарунка
бабах!
бабахати
бабахкати
бабахнути
бабача
бабаченя
бабачище
бабачок
бабега
бабець
бабешки
бабизна
бабин
бабинець
бабинка
бабинський
бабисько
бабити
бабитися
бабиць
бабиця
бабич
бабишник
бабище
бабівщина
бабій
бабінка
бабіти
бабка
бабкуватий
баблятися
бабник
бабодур
бабойка
баболюб
бабонити
бабонька
бабота
бабочка
бабрання
бабрати
бабратися
бабриська
баброш
бабруля
бабрун
бабруна
бабрунька
бабство
бабський
бабувати
бабунечка
бабуня
бабусенька
бабусечка
бабусин
бабуся
бабухатий
бабчар
бабчин
бабчук
баб'юк
баб'ячий
бава
бавина
бавити
бавитися
бавіння
бавка I
бавка II
бавлення
бавна
бавний
бавниця
бавно
бавняний
бавовна
бавовник
бавовняний
бавовнянка
бавойка
баволна
баволняний
бавуна
бавуняний
багамел
багат
багат-вечір
багатенний
багатенький
багатенько
багатечко
багати
багатий
багатиня
багатиревий
багатирів
багатирство
багатирський
багатирь
багатирька
багатитися
багатійшати
багатіння
багатіти
багатішати
багато
багатолистий
багатство
багаття
багатшати
Банька, -ки, ж. 1) Ум. отъ баня 1. А на нашій церковці що за банька хороша! 2) Шаръ. Місяць має вид опуклий, се б то як банька. Дещо. 3) Стеклянный шаръ для глаженія (вмѣсто утюга). Cм. гало. 4) Глиняный или стеклянный узкогорлый сосудъ. Кіев. Банька на олій. Шух. I. 264, 270. 5) Пузырь водяной. Чоловік на світі, як банька на воді. Ном. № 8260. 6) Бѣлокъ глаза. Конст. у. Хрустали къ глаза (у вола). Рудч. Чп. 254. мн. баньки. Выпученные глаза. Греб. 373. Чого ви, братця, так баньки повитріщали? Греб. Баньки вивалив, мов баран. О. 1861. XI. Кух. 34. Коли б мені не засліпило так тею горілкою баньок, то може б я і втрапив додому. Грин. II. 179.
Гадовий, -а, -е. Змѣиный, свойственный гаду. Гадове Кодло. Бранное слово. Енея, гадового сина, пужни по своєму. Котл. Ен. IV. 36. Гадова свинота. Ном. № 12403.
Їдом нар. Поѣдомъ. Їдом тебе їсть. Ном. № 12225.
Клешоногий, -а, -е. = клішоногий. Уже наші поїхали... кобилою клешоногою. МУЕ. III. 172.
Кулачина, -ни, м. Кулакъ. А я постелю сірячину, а в головах кулачину. Чуб. V. 938.
Паністара, -ри, ж. Задница. Чи хочеш, щоб тобі я дав по паністарі блискавками. Котл. Ен. VI. 84. Ум. паністарочка. Ном. № 10207.
Поточитися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Покачнуться, зашататься (о человѣкѣ). Куди не піпхнуть, туди й поточишся. Ном. № 10689. Турн перший зацідив Енея, що з пліч упала і керея, Еней був поточивсь назад. Котл. Ен. 2) Броситься, побѣжать, поплыть. Поточились із хати не озираючись. Кв. Півень кинувся йому в лице; поросята та индики поточились під ноги. Левиц. І. Щука плеснула хвостом да й поточилась на дно, а далі виплила. Чуб. II. 112.
Прокурвавити, -влю, -виш, гл. Растратить на публичныхъ женщинъ. А п'яничка шо не пріп'є, то все прокурвавить. Гол. І. 222.
Семип'ядельний, семип'яденний, -а, -е. = семип'ядний. З семип'яделної пищалі подзвонили. Мет. 441. І шаблюка, мов гадюка, й ратище-дрючина, й самопал семипяденний повис за плечима. Шевч. 250.
Хутір, -тора, м. Отдѣльная усадьба внѣ селенія, выселокъ. Як би з хутора, то б і повірила. Ном. № 6878. З давнього-давна у гаї над ставом удвох собі на хуторі жили. Шевч. Ум. хутірець, хуторець, хуторо́к. К. ЧР. 104. МВ. І. 139. Жила вдова хуторцем. Г. Барв. 304.
Нас спонсорують: